Сьогодні в Астані, вже після зустрічей міністрів закордонних справ та оборони, розпочнуть свою роботу глави держав — членів Співдружності. Власне, самміти СНД останніми роками не відзначаються особливою змістовністю, так що їх сприймають швидше як побачення добрих знайомих, які обговорюють частiше свої власні проблеми, ніж проблеми створення якогось там спільного простору. Але серія терактів у Росії, і особливо теракт у Беслані, надає зустрічі у верхах абсолютно особливого змісту: глави держав СНД, звичайно ж, говоритимуть про тероризм. Власне, ця тема давно вже є однією з провідних у дискусіях пострадянських президентів. І тим не менше зараз Росія потребує висловлення солідарності своїх сусідів.
Та чи може ця солідарність мати якийсь конкретний характер? Для одних керівників країн СНД подія, яка сталася Росії, — швидше доказ стабільності в їх власних країнах. Про це говорив президент Білорусі Олександр Лукашенко, звертаючись до громадян з ініціативою проведення референдуму про свою участь у виборах, і це ж можуть з повним правом повторити керівники тих країн, де терористична небезпека поки що — лише теорія. За іронією долі, це країни Єдиного економічного простору. Саме Росія з її Північним Кавказом і безперервним терором — найбільш нестабільна і небезпечна для сусідів частина ЄЕП. Навряд чи Леонід Кучма або Нурсултан Назарбаєв скажуть про це Володимиру Путіну, але, російська ситуація неминуче позначиться і на саміті ЄЕП, який цими днями також пройде в Астані. Тому що якщо керівники країн ЄЕП мали намір обговорювати питання про спрощення переходу кордонів для своїх громадян, а президент Росії постійно наголошує на відсутності повноцінних кордонів у його країни, то незрозуміло, як одне стикуватиметься з іншим — зрештою, у Росії немає кордонів саме з країнами ЄЕП. І її незахищений південний кордон, про який стільки говорить Володимир Путін — це кордон з Казахстаном…
Щодо країн Центральної Азії, то вони, звичайно ж, зацікавлені у спільній з Росією боротьбі з тероризмом. Але тут знову-таки виникає просте запитання: наскільки дієвою може бути допомога страждаючих від терору країн СНД один одному, якщо вони не можуть впоратися з тероризмом на власній території? Крім того, при всіх розмовах про терористичний інтернаціонал та незахищені кордони, до Росії терористи приходять не з Узбекистану або Таджикистану, а з гір Північного Кавказу. А узбецькі терористи — не чеченці або інгуші, а свої, власні або, в крайньому випадку, афганські узбеки. Країнам Центральної Азії та Росії буде непросто співпрацювати в боротьбі з терором — не на словах, а на ділі — саме тому, що в кожній із цих країн терористична загроза носить внутрішній, а не зовнішній характер.
І, нарешті, найскладніша і найхворобливіша тема майбутнього саміту — це російсько-грузинські відносини, дійсно напряму пов’язані з боротьбою двох країн за територіальну цілісність. Якраз напередодні можливої зустрічі Володимира Путіна та Михайла Саакашвілі виникла ціла низка інцидентів, які аж ніяк не поліпшують двосторонні відносини. У Тбілісі обурилися пуском поїзда Сухумі-Москва, а перший заступник голови Держдуми Росії Любов Сліска у відповідь на претензії грузинiв пояснила їм, чим Абхазія відрізняється від Чечні. У російських ЗМІ з’явилися нічим не підтверджувані повідомлення про причетність Грузії до теракту в Беслані та аналітичні викладення про те, що грузинам це взагалі «вигідно» — подібні матеріали викликали закономірне обурення офіційного Тбілісі. Про те, що заяву начальника російського Генштабу генерала Балуєвського про можливе бомбардування баз терористів Тбілісі розцінив як погрози на адресу Грузії, я вже й не говорю — хоч генерал і словом Тбілісі не згадав, але, певно, тепер російсько-грузинські відносини сприймаються виключно в ракурсі очікування бомбометання… В цілому фон для контактів Путіна і Саакашвілі, м’яко кажучи, поганий. І це при тому, що єдина країна СНД, з якою Росія дійсно повинна була б співпрацювати у боротьбі з тероризмом — тому що ця співпраця мала б очевидний практичний ефект — це Грузія. Просто тому, що саме її кордон із Чечнею — одне з найнесприятливіших місць на карті терору, і ще тому, що, як і Росія, Грузія не контролює повністю своїх кордонів і частину території. І начебто дві країни мають бути зацікавлені у спільному подоланні наслідків кавказького сепаратизму. Але це не так. Зрозуміло, що ніякої серйозної співпраці саме з цією країною у Росії не буде. І вже одне це робить абсолютно безглуздими будь-які антитерористичні декларації астанійського саміту.
ДО РЕЧI
Під час саміту СНД в Астані відбудуться засідання керівників держав, глав урядів та міністрів оборони й закордонних справ. Учора до Казахстану відбув Президент України Леонід Кучма. «У зв’язку з низкою терористичних актів у Росії особливу увагу передбачається приділити проблемі боротьби з міжнародним тероризмом», — заявив під час учорашнього брифінгу керівник прес-служби МЗС України Маркіян Лубківський. Він нагадав, що про пріоритети порядку денного саміту СНД йшлося під час недавньої розмови Леоніда Кучми з його російським колегою Володимиром Путіним. За словами представника зовнішньополітичного відомства, «центральне місце посяде питання про подальший розвиток держав-учасниць СНД у протидії міжнародному тероризму, а також іншим викликам і загрозам безпеці і стабільності на сучасному етапі у світлі прийнятих документів в рамках СНД, ООН, ОБСЄ». М.Лубківський повідомив, що під час саміту буде схвалено проект заяви глав держав СНД про боротьбу з міжнародним тероризмом, а також звернення до світового співтовариства у зв’язку із 60-річчям перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 років. Крім того, буде розглянуто питання про проголошення 2006 року в державах- учасницях СНД Роком пам’яті Чорнобильської катастрофи. Йтиметься також про направлення спостерігачів від СНД на вибори президента України. Передбачається, що під час засідання глав держав буде обговорюватися питання реалізації домовленостей, досягнутих під час зустрічі керівників держав-учасниць ЄЕП 24 травня нинішнього року, підтвердження переліку документів, які підлягають узгодженню і підписанню в першочерговому порядку.
