Дискусія головного редактора Лариси Івшиної, професорів Володимира Панченка та Юрія Шаповала з кримськими гімназистами про книжки «Дня» майже за Ліною Костенко вилилася в пошук шляхів розбудови україністики та формування нових громадян у Криму...
«Запрошую на територію української мови», — сказала директор Кримської української гімназії Наталія Руденко, зустрівши головного редактора газети «День» Ларису Івшину, віце- президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» професора Володимира Панченка, керівника Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Юрія Шаповала, коли вони прибули в Сімферополь, щоб зустрітись з гімназистами та вручити учням і вчителям книжки із «Бібліотеки «Дня». Після огляду гімназії гості зустрілися з учнями старших класів, які входять до клубу цікавих зустрічей «Харизма», і були приємно вражені, що проблеми україністики, процеси становлення української держави, сучасна політика, культура глибоко цікавлять сімферопольських школярів. Адже дослідженню саме цих проблем і присвячені книжки «Україна Incognita», «Дві Русі» та «Війни і мир», видані «Днем», які Лариса Івшина назвала «посібниками із набуття українського громадянства».
Професор Володимир Панченко, говорячи про те, наскільки важливо знати правдиву історію свого народу, підкреслив, що саме на такому знанні формуються справжні громадяни, які створюватимуть нову європейську Україну. Згадавши вірш Ліни Костенко «Кольорові миші», він наголосив на тому, що саме знання справжньої історії, хоч наскільки б важкою та складною вона була, й дозволяє громадянам бути «кольоровими, а не сірими», впевненими, неповторними, успішними, цікавими всьому світові.
Разом з тим гімназисти говорили про те, що гострі проблеми україністики ще не всюди сприймаються демократично та об’єктивно. Наприклад, лауреат всеукраїнського конкурсу учнівських робіт «Об’єднаймося ж, брати мої...» Борис Таторін, якому голова Верховної Ради України Володимир Литвин вручив диплом за роботу про Нестора Махна, говорив, що подібні роботи в Криму сприймаються з невиправданою пересторогою та необ’єктивно, бо ціла низка таких робіт, які перемогли на всеукраїнському конкурсі, на кримських конкурсах належно не оцінені. Наталія Руденко приводить багато інших прикладів: свого часу випускник гімназії Леонід Крадажан написав твір «Що принесла Україні Переяславська рада», Андрій Іванченко — твір про Велесову книгу, був ряд творів про історичну роль Симона Петлюри тощо, однак кримські журі, що оцінюють роботи та знання школярів традиційно консервативно, виявились ще не в змозі оцінити учнівське новаторство та свіжий, неординарний погляд.
Редактор «Дня» Лариса Івшина після знайомства з багатьма кримськими реаліями говорила, що часто, щоб виявляти своє українство, треба бути відважною й твердою людиною. У зв’язку з цим учень гімназії Андрій Бойчук поцікавився, наскільки книжки, видані «Днем», можуть сприяти формуванню в суспільстві справедливого ставлення до України та вихованню внутрішньої переконаності її творців?
— Ці книжки є посібниками з набуття громадянства саме тому, — відповіла Лариса Олексіївна, — що озброюють аргументами тих людей, що вже відчули себе українцями та шукають внутрішню й зовнішню опору, з них ви здобудете факти, від яких не можна відмахнутися. Однак історія, знання, не є силою одномоментної дії, вони формують переконання, а отже, люди в раніше конфліктогенних ситуаціях починають краще розуміти одне одного, росіяни, українці, поляки стають ближчими одне до одного в новій, вже європейській, історії, незалежно від того, якими були всі попередні століття...
Дискутуючи разом з учнями про природу та історію незалежності Української держави, Лариса Івшина сказала, що не можна, як зараз дехто це робить, вважати незалежність держави джерелом всіх благ та насолод, автоматичною реалізацією всіх очікувань кращого життя. «Історія у формі незалежності держави, за яку боролись багато поколінь українців, — говорила вона, — знову дала нам тільки шанс, і ми маємо самі творити нові європейські реалії, добиватися нової якості життя». На думку головного редактора газети, саме «ліплення нових громадян», «продукування нових смислів», перетворення «контактної історії» в реальну виховну силу є головним завданням і газети «День», і книжок «Україна Incognita», «Дві Русі» та «Війни і мир».
На думку професора Юрія Шаповала, переваги книжок «Дня» в тому, що вони оцінюють історичні факти та нинішні соціально-економічні процеси саме з позицій України; так, як вони бачаться з Києва, а не з інших столиць.
Віце-президент Києво-Могилянської академії професор Володимир Панченко, відповідаючи на запитання гімназистів про те, що їм треба робити для збереження людської та національної ідентичності, сказав, що «ґрунтовні знання історії власного народу — це моральна категорія, яка допоможе молодим українцям завжди утримувати у своєму житті світло та свободу, — світло голів та свободу думок, світогляду, дій...» Він закликав молодих громадян України за прикладом інших європейських націй завжди берегти самоповагу, гордість і незалежність у поглядах.
...Зустріч тривала довго, дискусія проходила так активно, що ніхто не помітив плину часу. Однак зовсім не сама дискусія була результатом приїзду головного редактора «Дня» в першу кримську українську гімназію. Директор навчального закладу та гості з Києва домовились про те, що сприятимуть зміцненню позицій україністики в Криму: стануть активнішими та різноманітнішими контакти гімназії з Києво-Могилянською академією, за сприяння головного редактора «Дня» Лариси Івшиної будуть встановлені творчі зв’язки гімназії з Острозькою академією, сама редакція «Дня» присвятить проблемам становлення україністики в Криму низку нових матеріалів, досліджень, окремих напрямів роботи.
Лариса Івшина вручила кілька примірників книжок «Україна Incognita» та «Дві Русі» бібліотеці гімназії. Найактивніші учасники дискусії були нагороджені. Двотомник «Дня» за найбільш цікаві запитання Лариса Івшина вручила учню гімназії Андрію Бойчуку, учениця Олена Безкоровайна отримала як приз компакт-диск із записом творів друга «Дня» Олега Скрипки — з написом «На вулиці Скрипка грає, ясний «День» ВЕсну ВЕртає».
