Краще один раз побачити, аніж сто разів почути. Такою була головна мета поїздки більше двадцяти дипломатів до гирла Бистре, навколо якого останнім часом здійнялося стільки галасу. Саме тут трохи більше двох тижнів тому було відновлено судноплавний хід, який з’єднує Чорне море й Дунай. Скандал навколо українського каналу спричинений насамперед побоюваннями, що транспортна артерія завдасть шкоди навколишньому середовищу. У недоцільності створення судноплавного ходу впевнена Румунія, про необхідність уважніше ставитися до природи під час спорудження заявляли в Сполучених Штатах та Європейській комісії. Усі попередні кроки українського уряду — зустрічі з колегами з Бухареста, представниками міжнародних організацій — до помітних результатів не призвели. Окрім єдиного — будівництво першої фази глибоководного судового ходу завершено, і на черзі — другий етап. Організація поїздки іноземних дипломатів до «місця події», таким чином, мала досить конкретну мету — продемонструвати «іншу» правду в ситуації iз каналом.
БЕЗ ШКОДИ ДЛЯ «УКРАЇНСЬКОЇ ВЕНЕЦІЇ»
Дипломатичний іноземний десант із Києва зустрічала дещо прохолодна погода Одещини. Однак пронизливий вітер не міг стати на заваді тому, аби помітити всі красоти «української Венеції» — так називають покроєну численними каналами довколишню територію міста Вилкове. Дипломати почасти вибігали на палубу теплохода «Кримська стріла», аби уповні намилуватися місцевими ландшафтами й зробити більш якісні знімки придунайських краєвидів.
Ані гір ґрунту, який піднімають із дна Бистрого для його поглиблення в баровій (морській) частині, ані мертвих риби й птахів, які нібито гинуть від втручання людини, дипломатам побачити не вдалося. Потужні землевисмоктувачі (машини, які піднімають ґрунт для поглиблення каналу) розташовані не на заповідній території. А саме щодо цього можна було почути обвинувачення... Ґрунт, піднятий iз дна, відвозиться баржами й скидається подалі від Дунайського біосферного заповідника. Про це також заявляли захисники природи... На переконання директора підприємства «Дельта-лоцман» Віктора Бездольного (замовника робіт iз проектування та будівництва глибоководного каналу), розчищення барової частини гирла Бистре від мулу, навпаки, переслідує чимало корисних цілей із екологічного погляду. За його словами, роботи, які проводила сусідня Румунія зі спорудження власних каналів, призвели до зміни водотоку в українській частині дельти Дунаю. За рахунок вирівнювання берегів швидкість течії у румунських каналах збільшилась, водночас українські канали почали міліти. Через кілька років, розповів Віктор Бездольний, «може статися катастрофічна зміна водотоку», коли українська частина дельти просто замулиться. Саме тоді може й статися горезвісне порушення екологічного балансу, через що постане під загрозою уся наявна флора й фауна Придунав’я.
Якість робіт із підйому ґрунту, за словами Віктора Бездольного, відповідає усім нормам. Власне, задля цього Україна й оголосила тендер, в якому взяли участь кілька провідних фірм Заходу. Перемогла німецька компанія «Мобіус», досвід якої сягає ста років, а її «робоче кредо» — не нашкодити природі. Німці погодилися на участь у проекті лише тоді, коли детально вивчили всю необхідну документацію, яка дозволяла спорудження каналу. «Сам факт того, що бере участь у відновленні судноплавного ходу німецька компанія, свідчить, що маємо справу з екологічно оптимальним проектом», — наголосив Віктор Бездольний.
ПЕРШИЙ РЕЗУЛЬТАТ — ОБНАДІЙЛИВИЙ
Яким буде ефект від цієї поїздки? Чи зміниться позиція окремих держав після цього візиту стосовно каналу? Такі питання, вочевидь, найбільше непокоїли організаторів «дипломатичного туру» — Міністерство транспорту й зв’язку та Міністерство закордонних справ України. Керівники двох відомств, схоже, цілком були задоволені від бесід із послами.
«Змінилась тональність запитань. Головний позитив цієї поїздки, що дипломати змогли вивчити ситуацію на місці», — зауважив міністр транспорту Георгій Кiрпа.
«Для усіх було принципово важливо переконатися, що жодних масштабних гідротехнічних робіт тут не проводиться, а ті, що проводяться, то відбуваються у руслі відновлення нормального водотоку, який досі існував і який має забезпечити екологічний баланс у регіоні», — підкреслив керівник МЗС України Костянтин Грищенко. Георгій Кирпа розповів, що якби Україна навіть не вирішила відновлювати судноплавного ходу, то чистити барову частину все одно довелося б. «Дипломати, схоже, зрозуміли, — продовжив міністр, — що тут немає жодних порушень. Маємо лише політику Румунії, яка спрямована на те, аби й у подальшому залишатися монополістом із пропуску суден «ріка-море» своїми каналами».
Існують вже й перші результати відновлення судноплавного ходу. Так, за два тижні українським каналом скористалося 38 океанських яхт і 24 торговельні судна із Росії, Туреччини, Болгарії і, звісно, України. Міністр транспорту визнав, що ця цифра поки що незначна. Однак, зауважив Георгій Кирпа, не варто було й очікувати стрімкого прориву в показниках. Багато транспортних компаній, які займаються морським і річковим транспортуванням, раніше вклали контракти з румунськими власниками каналів. Деякі з договорів підписані строком на рік. Зрозуміло, що розірвати їх ніхто не може, оскільки кошти за користування каналами вже сплачені. «І навіть такий результат, коли існують контракти, а відхилення на користь України пішли, свідчить про великий інтерес із використання українського каналу як найбільш економічно ефективного, як найбільш дешевого». За задумом українського уряду, цей канал буде працювати на відміну від румунського цілодобово, дозволятиме рухатися в дві сторони, а плата за користування ним буде втричі менша. Георгій Кирпа розповів, що на початку жовтня в Одесі буде проведена велика міжнародна конференція перевізників, де учасникам нададуть інформацію про всі можливості й умови щодо укладання контрактів.
Враження іноземних дипломатів були досить позитивними. Щоправда, посол Румунії Александру Корнеа наголосив, що Бухарест ніколи не змінить своєї позиції. Керівник Представництва Єврокомісії Іян Боуг не був настільки категоричним. «Це дуже цікавий візит. Інколи не зовсім коректно висловлюються, заявляючи, що Єврокомісія розкритикувала проект. Ми просто ставили запитання, сподіваючись на отримання детальної інформації від Києва», — розповів дипломат. За його словами, чимало інформації Україна вже надала Єврокомісії, ще деякі відомості Брюссель очікує отримати... Іян Боуг також повідомив, що найближчим часом до України прибуде група експертів від Єврокомісії, «аби вивчити на місці, що було зроблено на цей момент». Посол Нідерландів Монік Франк (її країна нині головує в Євросоюзі) одразу ж нагадала журналістам, що ЄС ніколи не висловлював критики щодо українського каналу. «Для мене була дуже корисною поїздка. Я довідалася чимало нової інформації», — розповіла дипломат, відповідаючи на запитання «Дня».
НАСТУП, КОНТРНАСТУП, ЗАХИСТ...
У світі дуже важко знайти країну, яка б не мала проблем із бодай одним сусідом. Із Румунією проблеми має не лише Україна. Непрості стосунки у Бухареста з Софією, Братиславою, Будапештом (дипломатичні суперечки між ними траплялися неодноразово)... Вочевидь, саме тому в неформальних бесідах представники Болгарії, Словаччини, Угорщини стоять на боці України.
Образа румунської сторони в справі відновленого каналу має своє пояснення. Офіційне — занепокоєння можливим завданням шкоди навколишньому середовищу. Неформальне — значні економічні втрати з огляду на більш дешевий для перевезення вантажів український судноплавний хід. Критичні зауваження з боку Держдепу США і Єврокомісії також мають свої «неофіційні» підстави. Компетентне джерело в МЗС України розповіло, що брюссельська критика спровокована передовсім відсутністю в самій Україні єдиної позиції щодо каналу. Держдеп США став на бік Румунії, за словами поважного співрозмовника, через те, що інвестори румунських каналів мають американське громадянство; крім того, між США та Румунією більш близькі відносини в політичному плані.
Україна та Румунія переживають надзвичайно напружений період свого сусідства. Нещодавно представники Бухареста заявили про намір передати справу з делімітації морського шельфу з Україною до Міжнародного суду ООН. Експерти вважають дипломатичний випад румунів реакцією на безпомічність у ситуації зі спорудженням українського каналу. «Це не наш вибір — іти до Міжнародного суду. Єдина проблема тут полягає в тому, що ми створюємо гарні умови для заробляння грошей юридичними радниками, адвокатами. А доведеться залучати з обох сторін провідні юридичні фірми. Якщо ми хочемо дати заробити їм гроші — будь ласка, мабуть, це комусь потрібно», — наголосив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, відповідаючи на запитання журналістів. Він нагадав, що Київ віддавав перевагу переговорам на двосторонньому рівні, однак Бухарест вирішив інакше. Міністр також висловив упевненість, що міжнародне морське право — на українській стороні. «Просто ми могли б прийти до рішення по-іншому. Але якщо доведеться робити так, як пропонують румуни, — підемо до суду», — додав Костянтин Грищенко.
Останні заяви з українського боку вказують на те, що Київ не залишить без адекватної відповіді й Бухарест. Київ почав відкрито говорити про те, на що раніше з огляду «добросусідства» закривав очі. «Ми вже вивчили ситуацію і будемо ставити питання про серйозні порушення, які допущені і допускаються Румунією», — наголосив міністр транспорту Георгій Кирпа. Йдеться про порушення в сфері охорони навколишнього середовища.
Чи коли-небудь вдасться нормалізувати відносини з Румунією? Один із українських дипломатів відповів на це запитання коротко і досить зрозуміло: «Ні. Так само як Росія не може домовитися з Японією щодо Курильських островів, Україні буде складно дійти порозуміння з Румунією». Між тим не виключено, що надзвичайна різкість і напруження у двосторонніх відносинах дещо спадуть найближчим часом. Чимало українських експертів упевнені, що сьогоднішні румунські декларації носять внутрішній передвиборний характер (парламентські і президентські вибори в цій країні відбудуться 28 листопада нинішнього року).
