Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Всесвіт української фантастики

8 вересня, 2004 - 00:00

Творчість визначного українського фантаста Олеся Бердника (1926—2003 рр.) ще й сьогодні залишається невідкритою для багатьох його співвітчизників. У понеділок, у рамках презентації літературного клубу «Книга — перший учитель» родина Олеся Павловича та видавничий дім «Афон» презентували перші два томи з книжкової серії «Всесвіт Олеся Бердника». До першого тому цієї серії увійшли культові романи письменника «Зоряний Корсар» та «Камертон Дажбога». Між цими двома романами — проміжок довжиною у чверть сторіччя, тому читач може легко прослідкувати, як розвивалися погляди Олеся Бердника. Другий том під назвою «Серце Всесвіту» включає ранні твори Бердника, написані в жанрі класичної наукової фантастики в 1950-ті та на початку 1960-х років. А взагалі до серії, крім науково-фантастичних творів, увійдуть поезія, публіцистичні статті та есе письменника.

Як зізналася донька Олеся Павловича Громовиця, вони з родиною довго думали, як же зрештою назвати серію. Адже на літературному Олімпі вже давно існують різні світи різних письменників. Але у Олеся Бердника це не просто світи, а «справжні всесвіти, де криється розгадка людського буття». «Все, що сприймаєте на віру, навіть від найбільшого авторитету, ще не істина. Ми не можемо засвоїти істину з книги, можна лише досягти її, дорости до неї, стати її суттю. Пуп’янок не може побачити, який він буде, коли розквітне квітка, бо сам стане нею», — писав у «Зоряному Корсарі», який став настільною книгою для кількох поколінь читачів, письменник.

Надбання Бердника як автора колосальні: книги, які перекладені різними мовами світу; персональні виставки живопису; пісні, до яких він писав і слова, і музику; громадська діяльність. Але родина Бердників дає шанс і іншим проявити свої таланти. Оскільки роман «Зоряний Корсар» так і залишився незакінченим, було офіційно оголошено літературний конкурс на краще закінчення роману.

Юлія КАЦУН
Газета: 
Рубрика: