Близько 93% українців не платитимуть податок на нерухомість, оскільки володіють загальною площею, що нижча за оподатковувану податком норму. Цю, в певній мірі, радісну для громадян новину повідомила днями заступник директора департаменту податкової та митної політики Міністерства фінансів України Світлана Сороко, коментуючи окремі положення підготовленого міністерством законопроекту «Про податок на нерухоме майно (нерухомість)». Вона також відзначила, що податковий період обчислюватимуть, зважаючи на термін фактичного володіння об’єктом нерухомості: «Податковий період становить рік як для фізичних, так і для юридичних осіб, але якщо нерухомість придбана влітку, то податок цього року доведеться платити за півроку».
Водночас, поінформувала С. Сороко, об’єкти, які будують, зокрема житлові будинки, оподатковуватимуть на нерухомість із моменту введення в експлуатацію. За її словами, якщо житловий будинок введено в експлуатацію, але квартири в ньому не продані, оподаткування вестимуть за фактичним власником, тобто «податок платитиме та юридична особа, на чиєму балансі перебуває будівля, та яка побудувала її з метою отримання прибутку». С. Сороко звернула увагу на те, що у разі, якщо житлова нерухомість перебуває у власності фізичної особи та використовується з метою отримання прибутку, а не для проживання, то вона є об’єктом оподаткування.
Згідно із законопроектом об’єктами оподаткування є житлові будинки або їхні частини (квартири), садові будинки, дачі, гаражі тощо, а також споруди — матеріальні об’єкти, що підпадають під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств». Платниками податків визначено фізичних і юридичних осіб, які є власниками чи користувачами нерухомого майна на правах фінансового лізингу. Проект закону передбачає можливість наділення органів місцевого самоврядування правом встановлювати ставки оподаткування будівель і споруд у межах 0,5—1% бази оподаткування. Фізичні особи сплачують податок рівними частками двічі на рік до 15 серпня та 15 грудня, юридичні особи сплачують його щоквартально.
При оподаткуванні громадяни користуються певними пільгами. Не підлягають оподаткуванню будівлі (квартири), що є основним місцем проживання для фізичної особи, з розрахунку 21 квадратний метр загальної площі на кожного члена сім’ї плюс 20 квадратних метрів на сім’ю. Також не оподатковуватимуть 80 квадратних метрів загальної площі в разі проживання самотнього пенсіонера чи двох осіб пенсійного віку.
Наскільки істотна ця пільга, можна судити за умовним прикладом, наведеним фахівцями Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва. Сім’я з трьох осiб, яка проживає в квартирі загальною площею 97 кв. метрів і вартістю 120 тис. грн., за ставки податку 0,8% повинна заплатити за оподатковуваний надлишок у 14 кв. метрів (97—83) 138 грн. на рік.
Міністерство фінансів розраховує за рахунок введення податку на нерухомість щорічно поповнювати скарбницю на півтора мільярда гривень. Проте, судячи з критичного тону обговорень законопроекту, що розпочалися, документ ще сируватий. Наприклад, у Держкомпідприємництва вважають, що в нинішньому вигляді законопроект приймати передчасно. Це насамперед пов’язане з тим, що ще не встановлено порядок проведення оцінки нерухомого майна та не визначено орган, який вестиме державний реєстр прав власності на майно. Підприємці, які днями брали участь у консультаціях щодо цього законопроекту, зазначають, що на них чекає складна, громіздка процедура для фізичних осіб: подача до податкових органів декларацій про майновий стан і доходи, подача протягом року відомостей про зменшення бази оподаткування, що може бути викликане народженням дітей, зміною сімейного стану тощо. Крім того, застосування оцінного методу оподаткування призводить до додаткових витрат і не виключає елементів корупції в разі необхідності оперативного отримання даних щодо оцінки майна.
З іншого боку, на думку експерта Національної асоціації розвитку торгівлі та сервісу Андрія Близнюка, податкові органи фізично будуть не в змозі вести облік усіх змін нерухомого майна. Асоціація висловлює побоювання, що це може призвести до необмеженого зростання повноважень податкових органів. Вона також вважає абсолютно неприйнятною норму про те, що посадова особа державної податкової служби має право входити на територію, де розташована будова або споруда, що підлягає оподаткуванню, з метою уточнення розрахунку бази оподаткування в тих випадках, коли потрібна її корекція. Це суперечить Конституції України, яка гарантує недоторканність житла та не допускає проникнення до нього без обгрунтованого рішення суду.
На жаль, констатує А. Близнюк, у законопроекті Мінфіну не знайшли відображення багато раціональних зерен, внесених народними депутатами, які можна відшукати в чотирьох попередніх варіантах закону.
