Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

21 серпня, 2004 - 00:00

21 серпня

Здавалося б, чи й не подія — похід на базар. А отже, і особливо готуватися до цього навряд чи варто.

Годин за кілька до того як вирушити на ринок, вона почала ретельно прасувати кофту та спідницю. Закінчивши з одягом, чаклувала біля дзеркала. Зрештою, зібралася. Ніби все. Можна йти. Щось би додати таке для пікантності… Перебирає речі в шафі. Потім дістає капелюшок. Манірно — трохи набік — надягла. Чоловік, глянувши на неї, щось буркнув. Донька, виглянувши із сусідньої кімнати, скептично хмикнула. Лише внучка, яка весь час намагалася хоча б чимось допомогти, зраділа: «Бабусю, ти така гарна!» Нарешті! Ось те, чого прагнуло її жіноче єство, — захоплення її красою. Зняла капелюшка, поклала до шафи — тепер можна й так іти. Сказано — гарна…

Віра ЗАГОРОДНЯ, Канів
Газета: