Свої думки про «осінню» долю політреформи i наступного парламентського сезону кореспонденти «Дня» запропонували висловити також представникам інших фракцій Верховної Ради України.
Ігор ШКІРЯ, фракція «Регіони України»:
— Я упевнений, що політреформа пройде, — 300 голосів наберуть. У міру того, як розгортатиметься виборча кампанія, і всі зрозуміють, що єдиний кандидат від демократичних центристських сил Віктор Янукович стане президентом України, багато нинішніх противників політреформи дійдуть до думки про необхідність підтримати зміни до Конституції. У будь-якому вигляді — хай навіть у тому смішному, який запропонував спікер Володимир Литвин: встати та на камеру оголосити свою позицію.
Що стосується підтриманого в першому читанні законопроекту №4180, то претензій до нього вистачає й у нас. Проте чим більше ми зволікаємо з прийняттям політреформи, тим більше претензій до неї виникає. Але якщо ми лише критикуватимемо та висуватимемо претензії, ми не просунемося в політреформі ні на крок. Я категорично проти імперативного мандата. Але впертися в якусь одну проблему та не ухвалити через це глобальне рішення — це, на мій погляд, було б сьогодні політично неправильно.
Анатолій МАТВІЄНКО, фракція БЮТ:
— Справжні мотиви тих, хто намагається проштовхнути зміни до Конституції, — прагнення зберегти свої повноваження. Зробити це вони намагаються за безпосередньою допомогою комуністів і соціалістів. Але я маю глибокі сумніви стосовно того, чи пройде ця реформа. Прем’єру Віктору Януковичу не потрібна лялькова посада президента, він боротиметься за серйозні повноваження. Відчувши інтуїтивно реальність перемоги — а подібне ейфорійне відчуття буває майже в усіх кандидатів, — він почне «валити» реформу. З іншого боку, в парламенті з’явилися чутки, що тим депутатам, які підтримають восени законопроект №4180, обіцяють по мільйону доларів. Якщо такі ставки — реальність, реформу можуть «протягнути»...
Валерій АСАДЧЕВ, фракція «Наша Україна»:
— Восени сили більшості разом із комуністами та соціалістами шукатимуть спосіб наскребти 300 голосів, при цьому найголовніше для них — заручитися підтримкою «Нашої України». Якщо наша фракція, а також БЮТ устоять, можна вважати, що, попри те, скільки зберуть голосів, політреформа провалилась. У принципі, ми не проти політреформи, ми її підтримуємо, але в тому варіанті, який напрацьований у нашому законопроекті. Суть наших пропозицій полягає саме в скороченні повноважень президента. І за перший етап скорочення цих повноважень ми вже проголосували — підтримавши закон про вибори до парламенту на пропорційній основі, що різко скорочує можливості для застосування адмінресурсу на виборах. Крім того, ми пропонуємо ліквідувати державні адміністрації як органи виконавчої влади на місцях, залишивши за держадміністраціями виключно контролюючі функції. Це — явне скорочення повноважень і можливостей глави держави. Також ми категорично проти надання права народним депутатам займати міністерські посади — така новація призведе до побудови владної вертикалі, ще могутнішої, ніж нинішня президентська, вона суперечить основоположному принципу демократії про розподіл влади. Всі ці пропозиції ми ще півтора року тому передали Олександру Морозу, який пообіцяв внести їх до законопроекту №3207. Але цього не сталося. Мороз фактично підігнав законопроект №3207 під законопроект №4180.
Ігор ШУРМА, фракція СДПУ(О):
— Якщо формат парламентсько-урядової коаліції в нас стабільний, отже, наявні домовленості стосовно політреформи мають бути виконані. Саме в цьому форматі прем’єр Віктор Янукович дав слово робити все, щоб політична реформа була реалізована. Питання політреформи стане одним із найважливіших питань для самого Януковича, щоб довести послідовність і дієвість узятих ним на себе зобов’язань. Тому політреформа має більше шансів бути прийнятою, ніж навпаки.
Борис ОЛІЙНИК, КПУ:
— На попередній сесії нам вдалося виконати практично всі свої зобов’язання перед Радою Європи. До цілковитої відповідності євростандартам залишилося зовсім небагато... У ході виборчої кампанії авторитет президентської посади нівелювався остаточно: схоже, кожен другий упевнений, що гідний балотуватися й очолити країну. А в Раді потенційних «батьків нації» ще більше, восени вони сповна себе проявлять, от побачите.
Леонід КРАВЧУК, фракція СДПУ(О):
— Поки не визначиться фаворит президентської гонки, а трапиться це не раніше вересня, прогнозувати роботу парламенту безглуздо. Однозначно можна сказати лише, що переформатування парламентської більшості не буде ні до, ні після виборів...
Олександр ЗАДОРОЖНІЙ, представник Президента у ВР:
— Основне завдання — внесення змін до Конституції, і поки ми це не реалізуємо, все решта слід відкласти. Прийняття законів — пряма функція будь- якого парламенту, а політреформи не щодня проводять.
Нині на порядок денний кожного пленарного засідання вносять таку кількість законопроектів, що просто фізично неможливо все це переусвідомити та належно відпрацювати. Більшість присутніх узагалі не розуміє, що відбувається, і в цьому головна трагедія Ради. Я буду щасливий, якщо доживу до моменту, коли на порядок денний виноситимуть щонайбільше п’ять законопроектів. Прогноз на осінь негативний: не працюватимемо, а мітингуватимемо. До цього всі вже готуються, в тому числі й ЗМІ.
Микола КАТЕРИНЧУК, «Наша Україна»:
— У забезпеченні демократичності та прозорості виборів дуже багато залежить від нинішнього Президента як гаранта Конституції. Якщо йому вдасться зберегти стабільність у країні, то й парламент працюватиме нормально, а якщо трапляться якісь ексцеси, провокації, то «з’ясовуватимуть стосунки», насамперед, у Раді. У такому разi на трибуну запрошуватимуть силовиків, інших причетних, і затягнеться це не на день і не на два. На жаль, такий сценарій вельми ймовірний.
Микола ОНИЩУК, фракція НДП-ПППУ:
— Нам вдалося те, над чим працювали депутати не лише на минулих сесіях, а й минулих скликаннях, — здійснити реформу виборчого законодавства. Ухвалені нові закони про вибори президента, народних депутатів, депутатів місцевих рад, закон про ЦВК і держреєстр виборців. Тобто політична реформа, хоч і не в повному обсязі, але все ж проведена. Крім того, заклали базу судово- процесуальної реформи, до якої обов’язково повернемося восени. Важливою ланкою було прийняття закону про третейські суди, що де- факто заснував у суспільстві новий інститут, завдяки якому громадяни, економлячи час і гроші, можуть вирішувати свої проблеми без звертань до державних інстанцій. Незакінчена податкова реформа — також ще один борг ВР, перенесений на осінь. Очевидно, це питання стане в один ряд iз зміною Конституції та прийняттям держбюджету.
