Із чим пов’язане внесення змін до Воєнної доктрини України? Першим офіційну позицію оприлюднило учора Міністерство закордонних справ. Із неї випливає, що зміщення акцентів у одному з основних документів держави було пов’язане із політикою наших західних партнерів — ЄС та НАТО. Тобто «якщо так, то... ні». Нагадаємо, що напередодні набула широкого резонансу інформація про вилучення з Воєнної доктрини тезису про вступ Києва до Євросоюзу та Альянсу.
«Це вилучення пов’язане з неготовністю ані НАТО, ані ЄС на цьому етапі дати чіткий сигнал відносно часових рамок вступу України в ці організації», — сказав учора заступник міністра закордонних справ Олег Шамшур. За його словами, корективи і уточнення здійснювалися відповідно до реалій нинішніх відносин України з НАТО та ЄС, які були зафіксовані у заявах учасників Стамбульського саміту і саміту Україна—ЄС в Гаазі. Зокрема, пан Шамшур нагадав, що генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер підтвердив, що на цьому етапі не йдеться про конкретну дату вступу України до Альянсу. Український дипломат зазначив, що кінцевою метою для України є євроатлантична інтеграція. «Ми не бачимо жодних підстав для твердження про перегляд європейського і євроатлантичного курсу України. Оскільки не переглядалась, не переглядається і, напевно, не буде переглядатися кінцева мета політики європейської і євроатлантичної інтеграції. Ключове слово про євроатлантичну інтеграцію у Воєнній доктрині присутнє», — наголосив О. Шамшур. Водночас, підкреслив він, передовсім у цьому питанні потрібно звертати увагу на зміст співпраці України з ЄС і НАТО. За його слова, рівень наших відносин постійно зростає.
Із огляду на те, що Київ наразі працює над розробкою Цiльового плану дій задля співпраці з НАТО на наступний рік, а також готується схожий документ для взаємодії з ЄС, то про інтеграційний курс в Україні справді пам’ятають. І на різних рівнях докладаються зусилля, спрямовані на те, аби досягнути критеріїв, необхідних для членства в Альянсі або Євросоюзі. Проте не в цьому річ. Справа — в сигналах, яких Україна так сильно домагається від Заходу, однак сама подає не найкращі знаки для поглиблення співробітництва. Важко спрогнозувати, як саме в ЄС і НАТО зрозуміють останній інтеграційний «відкат» України — як своєрідну поступку Росії в ході президентської кампанії чи щось інше. Однак, майже точно, на Заході не повірять офіційним зауваженням зі сторони Києва. Непослідовність, вкотре продемонстрована Києвом, ще може довго стояти на заваді подальшому прогресу у відносинах із західними партнерами.
У МЗС цілком мають рацію, говорячи про відсутність однозначних заяв, в яких би йшлося про термiни вступу України до згаданих організацій. Однак таких заяв ніхто не робив і щодо Польщі, Угорщини, Латвії, Литви... Натомість вони упевнено йшли до реалізації своєї «кінцевої мети». Щодо України робилося більше ніж необхідно сигналів. Особливо — з боку НАТО. Не так давно під час візиту до Києва колишній постійний представник США при ООН Річард Холбрук чітко заявив, що через три-п’ять років Україна могла би стати членом Альянсу. Попри те, що він не є офіційним представником НАТО, однак неважко здогадатися, що він міг транслювати чіткі прогнози, які існують сьогодні у коридорах західних урядів. Україна, до речі, цілком могла розраховувати на підвищення рівня співпраці з Альянсом ще під час недавнього саміту у Стамбулі. У МЗС України про це добре відомо, як і про те, чому такого підвищення не сталося. Запевнення про те, що вислів «євроатлантична інтеграція» залишається у Воєнній доктрині, абсолютно нічого не означає, оскільки відбулася заміна у формулюваннях у бік більш розмитої термінології, яка абсолютно ні до чого не зобов’язує. Між словами «інтеграція» і «вступ» існує різниця, оскільки в іншому випадку не вносилися б жодні зміни до доктрини.
Очевидно, офіційні представники України ще намагатимуться пояснити своє останнє рішення. І можливо — більш переконливо, ніж це сталося вчора в МЗС. Очевидно, що своє слово ще скажуть і чиновники ЄС та НАТО. Найбільше їх турбуватиме, без сумнiву, непослідовність Києва, який сам спершу взяв зобов’язання, а потім із певною таємничістю відмовляється від них. До речі, у МЗС так і не спромоглися прокоментувати, чому так довго населенню не повідомляли про рішення РНБОУ.
...Більшість експертів, між тим, називають внесення змін до Воєнної доктрини тимчасовим явищем. Зокрема, до цієї думки схиляється перший міністр оборони України Костянтин Морозов, інтерв’ю з яким ми пропонуємо сьогодні вашій увазі. До речі, у МЗС України також натякають на нетривалість останніх вилучень. Олег Шамшур, приміром, попрохав зачекати засідання Комісії Україна— НАТО, яке й продемонструє готовність двох сторін до подальшої співпраці. Нагадаємо, засідання КУН відбудеться після президентських виборів в Україні — приблизно в грудні...
