В Україні найчастіше підробляють алкогольні напої, чай, каву, олію і мінеральну воду. Про це нещодавно зазначили на «круглому столі», присвяченому обговоренню питань фальсифікації та порушення прав на інтелектуальну власність у харчовій промисловості. При цьому також відмітили, що «липові» йогурти та вершкове масло складає в цьому списку до 50%. А за рік Держспоживстандартом вилучається близько 34 тонн неякісної кави.
Проте все ж таки найгостріше проблема фальсифікації відчувається на ринку алкогольної продукції. Річні її обсяги складають 30—35 мільйонів декалітрів. З них 20 декалітрів перебуває в тіні — щороку органи внутрішніх справ виявляють до 800 підпільних цехів. При цьому втрати для бюджету становлять до 1 мільярда гривень в рік. Як зазначив представник Управління внутрішніх справ Олександр Корняков, у боротьбі з підробками не вистачає жорстких санкцій. На його думку, якби за нечисте ремесло можна було позбавляти волі, й іншим не повадно було б. Крім того, певні складнощі виникають і зі своєчасним викриттям «конвейру» фальсифікатів, оскільки підпільні цехи переважно розміщуються у квартирах, приватних будинках, тобто виникає певна волокита з отриманням дозволу на їхній обшук.
Щорічно спокусившись дешевизною «зеленого змія», в Україні гине більше ніж 10 тисяч людей. Ще близько 30 тисяч громадян страждають від отруєння так званою «паленою» горілкою. При цьому виробники в один голос кричать, що в першу чергу необхідно ліквідувати можливість торгувати дешевою горілкою, яка, зважаючи на свою ціну, просто не може виготовлятися легальним шляхом. Нещодавно, наприклад, Кабінет Міністрів встановив мінімальну роздрібну ціну на горілчані напої. Вона становить 6 грн. 24 копійки.
В минулому році Президентом України доручив провести перевірки діяльності суб’єктів господарювання у сфері виробницва та обігу спирту та алкогольних напоїв. Результати перевірок, що проводилися на початку року, виявилися цілком очікуваними — більша частина спиртних напоїв, що бракувалися, виявлено на ринках столиці. За час перевірок тільки у Києві було призупинено злочинну діяльність 23 підпільних цехів по виготовленню фальсифікованої алкогольної продукції, вилучено майже 18 тонн спирту, порушено 37 кримінальних справ. Заступник голови Державної податкової адміністрації у місті Києві Андрій Жеребних зауважив, що злочинною діяльністю такого роду не гребували і деякі столичні магазини. В одному з них рецепт приготування «горючої суміші» включав сумнівного походження спирт, водопровідну воду та, для більшого ефекту, препарат димідрол. Крім того, пан А. Жеребних зауважив, що більша частина фальсифікованих алкогольних напоїв завозиться до столиці з інших регіонів, а саме з Дніпропетровської, Донецької, Одеської, Черкасьої області та Криму. Тому, аби запобігти транспортуванню такої продукції, на в’їздних шляхах до Києва були організовані спеціальні робочі групи за участі органів податкової служби та державтоінспекції.
До речі, саме з вищезгаданих областей до столиці потрапляє найбільша кількість дешевої горілки: «Пшенична», «Російська», «Посольська». Вона користується найбільшим попитом у населення, а гуральників-любителів стимулює до підробки горілки саме під такими марками. Проведені ж у столиці за перші два місяці поточного року операції «Акциз та акцизна марка» дозволили столичним виробникам алкогольних напоїв підвищити обсяги реалізації на 24%, а торгівельна мережа почала реалізовувати на 86 мільонів декалітрів більше алкогольних напоїв, ніж у минулому році. Серед пропозицій, які висунув А.Жеребних по запобіганню незаконному обігові спирту та алкогольних напоїв, зокрема — внести зміни до законодавства щодо необхідності розділити виробників технічного і етилового спирту. Також було запропоновано заборонити торгівлю спиртними напоями у гуртожитках та на відстані не менше 150 метрів від дошкільних та середніх навчальних закладів, парках культури та відпочинку (це не стосуватиметься тих, де будуть розміщені стаціонарні підприємства громадського харчування). Було також запропоновано закласти норму, за якою ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, видавали підприємствам з площею торгівельної зали не менше 50 квадратних метрів.
