Вже протягом багатьох років проблема житлово-комунального господарства продовжує залишатись найболючішою, і, напевно, мало знайдеться громадян, які б були повністю задоволеними наданими їм комунальними послугами. «Невідповідність тарифів на житлово-комунальні послуги з їхньою якістю продовжує залишатися невирішеною проблемою, — зазначив у парламенті на дні уряду, присвяченому житлово-комунальному сектору, заступник голови державного комітету з питань житлово-комунального господарства Володимир Альохін. І це при тому, що плата за житлово-комунальні послуги у середньому складає 18% сімейного бюджету громадян. А її підвищення до 20% (що зараз активно обговорюється) призведе до того, що кожна сім’я потребуватиме соціальної допомоги держави.
На сьогоднішній день заборгованість українців за житлово-комунальні послуги складає 8 мільярдів гривень. У системі функціонує близько 5 тисяч підприємств і організацій, і, як нагадав перший заступник голови комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Демьохін, ця галузь економіки у нашій країні вважається найбільш технічно відсталою, а для її реабілітації необхідно не менше 34 мільярдів гривень. Утім, пан Демьохін наголосив на тому, що роботу уряду щодо формування цінової політики у сфері ЖКГ слід вважати недостатньою. Він відзначив також, що не в повній мірі виконується програма поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання спожитої води та теплової енергії. Зокрема, на початок 2004 року оснащення лічильниками холодної води було реалізовано лише на 35%, гарячої води на 7%, а лічильниками тепла — на 10%. Крім того, невирішеними залишаються і питання про впорядкування тарифів на електроенергію для комунальних підприємств. Існуюча практика щомісячної зміни тарифів на електроенергію для підприємств, що надають комунальні послуги, не тільки негативно впливає на фінансовий стан цих підприємств, а й збільшує об’єми субсидування та державні витрати на фінансування пільг та субсидій. Разом з тим пан Демьохін наголосив, що більшість існуючих тарифів для населення не просто не забезпечує прибуток комунальним підприємствам, а і не покриває собівартості послуг.
Загальна сума збитків лише за підсумками дев’яти місяців 2003 року становила 757 млн. гривень. Причина збитковості полягає передусім в тому, що за радянських часів усі житлово- комунальні господарства на 80 % дотувалися з державного бюджету. Починаючи з 2000 року дотацій вже не передбачалося. У той же час недоотримання доходів (а це головна причина збитків) відбувалось в основному через те, що тарифи на комунальні послуги затверджувались у розмірах, які були меншими за фактичні затрати підприємств. Не були й визначені джерела покриття цієї різниці. У свою чергу останнє стало причиною того, що за надані за професійними ознаками пільги (співробітникам міліції, судів, прокуратури) підприємства ЖКГ не отримали належної компенсації, і збитки становили 75 млн. гривень. Окрім того, безкоштовна приватизація та можливість вкласти гроші в нерухомість призвели до того, що сьогодні в Україні понад 200 тисяч квартир є не заселеними, і витрати на їх утримання не компенсуються.
Результатом вчорашнього дня уряду став документ, в якому Кабінету Міністрів пропонується передбачити у проекті Закону «Про державний бюджет України на 2005 рік» витрати на фінансування програми поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку і регулювання споживання води і теплової енергії. Крім того, уряду пропонується підсилити контроль за дотриманням дисципліни цін і тарифів у фінансово-господарській діяльності підприємств житлово-комунального господарства.
