Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Яап де ХООП СХЕФФЕР: Двері в НАТО для України — відчинені

4 червня, 2004 - 00:00


Уже два роки минуло відтоді, як Україна офіційно оголосила про свій намір інтегруватися до НАТО задля того, аби зрештою стати повноправним членом Альянсу. Про будь-які дати — коли ж Києву вдасться приєднатися до провідного клубу в сфері безпеки — ані в Україні, ані в НАТО не говорять. Хоч у Брюсселі постійно наголошують на підтримці євроатлантичних прагнень України. 6-7 червня у Варшаві відбудеться неформальна зустріч міністрів оборони, які представляють країни-члени НАТО, з українським керівником військового відомства Євгеном Марчуком. Більшість експертів погоджується, що саме під час цієї зустрічі буде окреслено порядок денний стамбульського засідання Комісії Україна — НАТО. Які настрої панують нині у НАТО стосовно України — про це в інтерв’ю з генеральним секретарем НАТО Яапом де ХООП СХЕФФЕРОМ.

— Які шанси України стати членом Північноатлантичного Альянсу? Приміром, зовсім нещодавно президент Парламентської Асамблеї НАТО Даглас Беройтер заявив, що Київ вступить до Альянсу вже 2007 року. Що ви думаєте з цього приводу?

— Я ніколи не називав ніяких дат. Але відвідавши Київ не так давно і перебуваючи в регулярному контакті з українською владою, я дуже добре усвідомлюю, які прагнення має Україна. Альянс проводить політику відчинених дверей. Так, ми всі знаємо, що дорога до членства в НАТО може інколи бути довгою й звивистою. Але я не називаю дат, оскільки думаю, що це взагалі не допомагає дискусії. Давайте зосередимося на тому, що відбувається зараз, на виконанні щорічного цільового плану щодо України. Давайте зосередимося на необхідному поступі — реформі армії, демократичних стандартах і цінностях.

— Тобто ви не називаєте ні країни, які зможуть у майбутньому вступити до Альянсу, ні час їхнього вступу?

— Я цього не знаю. Я знаю, що є низка країн, які прагнуть стати членами НАТО. Як відомо, на шляху до можливого членства в Альянсі існує цільовий план членства, програма «Партнерство заради миру», плани індивідуального партнерства. Я повторюю, що дуже добре усвідомлюю, які важливі прагнення має Україна. Думаю, що ми переживаємо дуже важливий період відносин НАТО з Україною. На порядку денному — дуже багато важливих речей, наступного понеділка ми маємо дуже важливу зустріч у Варшаві. Тобто ми маємо багато тем для дискусії. Але рік можливого вступу Києва до Альянсу я не називаю.

— Росія в цілому виступала проти розширення НАТО. Чи впливає така позиція на наміри Альянсу щодо України? Чи не залишає НАТО для України двері напіввідчиненими через позицію Москви?

— Ні, двері для України є відчиненими, як і для будь-якої іншої держави, що має прагнення стати членом НАТО. Так, звичайно, ми бачили деяку критику з боку Росії щодо розширення Альянсу — що я можу певною мірою зрозуміти. Але водночас ми в Раді НАТО — Росія маємо дуже хороші відносини з Москвою. Я дбаю про ці відносини і ціную їх. До речі, зовсім нещодавно російський міністр закордонних справ Лавров сказав, що будь-яке рішення, яке хоче ухвалити Україна, — це її суверенне рішення. Іншими словами, я не думаю, що прагнення України якимось чином мають вплив на відносини НАТО з Росією. Із іншого боку, Україна є незалежною державою, яка ухвалює власні рішення.

— Чи буде обговорюватися питання свободи слова, справедливих виборів і демократичних цінностей під час засідання Комісії Україна — НАТО в Стамбулі?

— Звичайно. Тому що НАТО дбає про цінності, тому що ми є організацією, яка керується цінностями. НАТО завжди захищало згадані цінності — верховенство права, права людини, свободу мас-медіа і так далі і тому подібне. Я можу сказати це без великих зусиль: почитайте щорічний цільовий план — там усе сказано. Під час візиту до Києва я мав дуже цікаву дискусію з прем’єр-міністром, президентом, міністром закордонних справ, міністром оборони щодо реформи армії, щодо Меморандуму про взаєморозуміння про стратегічні перевезення — це все дуже важливо. Але, безперечно, мова йшла і про цінності. Я думаю, в цій галузі слід зробити набагато більше. Це — головне послання, яке також буде передано Президенту Леоніду Кучмі, коли він приїде до Стамбула наприкінці червня. Ми про це говоримо в рамках Комісії НАТО — Україна: під час візиту до Києва я мав дуже цікаву дискусію з представниками Верховної Ради. Глави держав і урядів обговорюватимуть демократичні цінності також і в Стамбулі.

— Чи не могли б ви докладніше розповісти про зустріч міністрів оборони України і НАТО у Варшаві?

— Ця зустріч важлива, оскільки на ній будуть присутніми багато міністрів оборони. Я головуватиму на зустрічі в понеділок, аби показати, що НАТО взяло на себе зобов’язання, і НАТО зацікавлене в проведенні цих консультацій на високому рівні. Сподіваюсь, що у Варшаві буде підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо використання транспорту. Як ви знаєте, НАТО використовує і використовуватиме можливості України в галузі авіаперевезень. Адже в проведенні операцій дуже важливо бути передбачуваним.

— Чи планує НАТО й надалі допомагати Україні в утилізації боєприпасів і надмірних озброєнь після трагедії в Мелітополі?

— Думаю, що це дуже важливо. Справді трагічні події в Мелітополі знову показали величезну важливість програм, які НАТО здійснює для ліквідації озброєнь. Це великий ризик, як це засвідчили недавні події в Україні. Звичайно, НАТО матиме можливість допомагати Україні в цій галузі. Можливо, це буде організаційна допомога, можливо — фінансова.

— Якою буде подальша роль НАТО в стабілізації ситуації в Іраку?

— Насамперед хотів би відзначити Україну за дуже важливий внесок у миротворчі операції. Як відомо, Ірак не є суто натівською операцією, але з іншого боку, там перебувають сили 15 держав НАТО. Альянс також надає підтримку польському керівництву багатонаціональних сил. Дискусія в НАТО щодо Іраку ще не розпочалася, але це сталося тому, що союзники хочуть бачити процес, який розгортається в Нью-Йорку. Наскільки я чув, у Раді Безпеки ООН є новий проект резолюцїі. Ми бачили новий тимчасовий іракський уряд. Ми бачили обличчя, ми бачили людей. Хто буде вирішальними силами, чи захочуть вони мати стабілізаційні сили — наразі я цього не можу передбачити. У будь- якому разі, більш структурна роль НАТО в Іраку — приміром, у багатонаціональних силах, залежить від багатьох факторів, і союзники ще не розпочали дискусію. З іншого боку, я усвідомлюю, що саміт НАТО в Стамбулі буде проведено за день до формальної передачі суверенітету в Іраку, і ми розглядатимемо Ірак з цієї точки зору.

— Ви вже казали про необхідність проведення чесних виборів в Україні. Чи залежатимуть відносини Києва й Брюсселя від демократичності цих виборів?

— Союзники НАТО хочуть бачити вибори в Україні вільними і справедливими. Тому що це один із найважливіших елементів демократії і цінностей, які НАТО завжди захищало. Я сподіваюсь, що вибори будуть вільними і чесними, що мас-медіа матимуть змогу робити повідомлення, що не буде залякувань журналістів чи політиків, як це, на жаль, було за день до мого приїзду до Києва. Звичайно, поступ у цих галузях є дуже важливим критерієм, за яким НАТО оцінює стан відносин з Україною. Якщо ж вибори не будуть вільними і чесними, я можу легко передбачити, що це, безумовно, позначиться на відносинах України й НАТО. Безперечно, я не сподіваюся, що це станеться саме так. Я думаю, що відносини НАТО з Україною розвиватимуться в правильному напрямку.

— Нещодавно Президент Леонід Кучма підписав меморандум, який передбачає швидкий доступ військ НАТО на територію України. Що це означає для відносин Києва й НАТО?

— Таку домовленість мати важливо. Це — ще один крок у зміцненні співпраці НАТО й України. Чи ми скористаємось такою нагодою, я ще не знаю. Але, можливо, ми це зробимо.

Наталя ВІКУЛІНА, Брюссель
Газета: