Пам’ятаю, як бабуся шукала мене, малого школяра, по закутках двору й лаялася, що не йду обідати. Заховавшись у малині, я не чув її голосу, бо саме в той час перебував у селі Васюківці в компанії вигадливих хлопців Яви Реня та Павлуші Завгороднього. Тоді, разом з «тореадорами», я провів казкові канікули й до сьогодні вдячний діду Івану, який знайшов для мене на горищі «постраждалу» від частого перелистування книжку Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».
Коли я почув від заступника головного редактора, що видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА- ГА» презентує оновлене видання «тореадорів», моїй радості не було меж. Разом з нашим фотокором ми вирушили до книгарні «Буква» на третій лінії «Глобуса», щоб побачити перевидану настільну книгу дитинства та її автора.
Моя стара книжка десь загубилася під час переїздів. Другу зустріч з Явою та Павлушою мені подарував вже дядько Іван. Той, що Малкович... На вході він приязно вітав гостей і вручав їм товсту помаранчеву книжку з веселим малюнком Владислава Єрка на обкладинці.
«Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка, зайчики і каченятка. Шуміло море й гомоніли гори, що сьогодні ми презентуємо оновлені «тореадори». І це ніяка не вигадка і не байка, що ви всі побачите сьогодні живого, здорового, талановитого й геніального Всеволода Нестайка», — розпочав зустріч директор «А-БА- БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович.
У президію запросили патріарха української дитячої літератури Всеволода Зіновійовича Нестайка. Посадили поруч автора перших вітчизняних коміксів у «Перченяті» Анатолія Василенка, який виконав внутрішнє художнє оформлення «тореадорів». Автор ідеї обкладинки Владислав Єрко скромно став поруч.
Іван Малкович розповів присутнім про історію перевидання «Тореадорів з Васюківки». Про те, як Всеволод Зіновійович взявся за цю редакцію й дописав «по дорозі» ще з десяток прекрасних епізодів. Спеціально до презентації у видавництві придумали пісню на мотив відомого «Тореадора». Гімн україномовним виданням виконало тріо, складене з Владислава Єрка (маракаси), перекладача «Гарі Поттера» Віктора Морозова (гітара) та Івана Малковича (скрипка). «Цурайтесь, любі діточки, усякої мури. Читайте лиш Нестайкові «Тореадоари», — ці слова із пісні захотілося підспівувати.
Після такого шаленого старту прес-конференції Всеволод Нестайко навіть трохи розгубився. «Я відчуваю себе зараз «дівчиною на заручинах», яка стоїть, опустивши очі, червона, як мак, і колупає піч. Колупання печі було на заручинах обов’язкове. Але я колупаю піч не тому, що я такий сором’язливий і скромний, а тому, що сьогодні для мене це надзвичайна подія — перша в моєму житті презентація», — сказав автор «тореадорів». Всеволод Зіновійович розповів численній публіці про свій творчий шлях у дитячій літературі, який сягнув відстані у 50 років. Вперше його дитяче оповідання надрукував журнал «Барвінок» у 1954 році. «Але такої книжки, як ця, що видана «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», я ще ніколи в житті не бачив, — поділився радістю письменник. — Вона закінчується листами читачів та кросвордом по «Тореадорах з Васюківки».
Далі в програмі презентації відбувся конкурс, на якому, відповідаючи на запитання за трилогією, можна було виграти книжку. Між цим можна було задати Всеволоду Нестайку будь-яке запитання. А повертаючись додому, за спиною в рюкзаку я ніс найцінніший у житті автограф, про який мріяв з дитинства.
