Мовчання оповило найбільшу в історії Північної Кореї залізничну катастрофу. Світ першим, аніж самі північні корейці, дізнався про нищівний вибух на станції Йончхон, внаслідок якого, за офіційними даними, загинуло понад 160 осіб, серед них — 76 дітей. Утім, точну кількість жертв назвати неможливо через інформаційну блокаду, запроваджену північнокорейською владою. Трагедія сталася минулого четверга, однак Пхеньян офіційно оголосив про неї лише через два дні. Урядовці країни заявили, що основною причиною аварії стала «злочинна халатність співробітників станції», через яку вагони з вибухонебезпечним добривом, нітратом амонію, зійшли з рейок та пошкодили лінії електропередачі, що викликало коротке замикання та спричинило вибух.
Вибуховою хвилею змело станцію та всі будівлі в радіусі чотирьох кілометрів. Повністю знищені близько двох тисяч будинків, ще понад 6,5 тисячі пошкоджено. Подібних масштабів не знала жодна катастрофа в історії КНДР, тому не обійшлося без «містифікації». Джерела в південнокорейських службах висунули навіть гіпотезу про спробу замаху на лідера Північної Кореї Кім Чен Іра. Спецпотяг північнокорейського лідера, який повертався в Пхеньян після візиту в Китай, прослідував через Йончхон за дев’ять годин до катастрофи. Однак мережа інформаторів спецслужб КНДР настільки потужна, що практично сама собою виключає можливість виникнення диверсійних угруповань, здатних до проведення подібних терактів.
Показовою стала реакція світу на північнокорейську трагедію. Руку допомоги країні простягнули не лише Китай, Росія, але й «ідеологічні недруги» — США, Південна Корея та Японія. Перша автоколона з гуманітарною допомогою прибула з Китаю. Пекін надав Північній Кореї допомогу на суму понад $1,5 млн. Японія також пообіцяла Пхеньяну додаткову гуманітарну допомогу, окрім медпрепаратів, обіцяних владою раніше. До «доброчинності» своєї сусідки Південної Кореї Пхеньян поставився обережніше, відхиливши пропозицію Сеула про відправку через суходіл гуманітарної допомоги загальною вартістю $1 млн. Північнокорейська влада побоюється, що під виглядом гуманітарної місії Південна Корея може скористатися ситуацією та порушити кордон, тому наполягає на транспортуванні вантажу морським шляхом. На пропозицію про допомогу від США, які свого часу охрестили КНДР «віссю зла», Пхеньян офіційно поки не відреагував, натомість «перестрахувався» новими застереженнями. Буквально на третій день після залізничної трагедії північнокорейська влада звинуватила США в підготовці до нападу на КНДР. Подібні різкі звинувачення з боку Пхеньяна — звичні, однак в нинішній ситуації звучали особливо. Приводом для звинувачень цього разу стала запланована американцями передача під контроль південнокорейської влади одного iз секторів поблизу демілітаризованої зони. Такий агресивний тон з боку влади КНДР, схоже, остаточно розвіяв сподівання Заходу на те, що трагедія трохи «відкриє» Пхеньян.
