Будівництво в Україні займає лідируючі позиції із травматизму та смертності на роботі: стабільне третє місце після аграрного сектора та вугільної галузі. Тільки з початку року на столичних будівництвах загинули 13 осіб: така ціна мільйона з «копійками» житлових київських метрів. Начальник київської державної інспекції охорони праці в будівництві та соціально-культурній сфері Держкомнаглядохоронпраці Олександр Рєзніченко схильний пов’язувати ці показники з тим, що в Україні існує проблема кваліфікованих кадрів. Тобто будують «елітні» київські (і не тільки) висотки в умовах недостатнього обсягу нормативно- технічної документації та наукових розробок, а часто — й відсутності досвіду у виконавців робіт: останній нерідко переймають, як кажуть, «з колін».
Позавчора в Дарницькому районі Києва на будівельному майданчику недобудованого 24-поверхового житлового будинку під час монтажу внутрішньої сходової клітки відбувся обвал сходових маршів із 18-го по 1-й поверх. Під завалом опинилися двоє будівельників, один із яких загинув, другого із травмами середньої важкості відправили до лікарні. Прокуратура Дарницького району Києва порушила кримінальну справу за фактом випадку, розповів начальник головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київміськадміністрації Віталій Пшеничний. За його словами, вже вилучили будівельні матеріали та стропи, що обірвалися під час аварії. Остаточні висновки зроблять за результатами експертизи і на даний момент на місці події працює комісія територіального управління Держнаглядохоронпраці. В. Пшеничний також відзначив, що, згідно з правилами, стан строп мали б перевіряти через певний період часу і після цього повинні були складати відповідні акти. Зараз, зазначив він, комісія перевіряє, чи проводили такі перевірки та чи є зазначені документи. За його словами, на місці аварії також працював аварійно- рятувальний загін, що займався витяганням тіла загиблого робітника з-під завалу. Стан іншого потерпілого під час аварії робітника на даний момент оцінюється як задовільний. Будівельники займаються сьогодні розбиранням завалів. За попередніми даними, причиною надзвичайної ситуації стало порушення норм безпеки, а аварія відбулася під час монтажних робіт на сходах і сходових клітках будинку.
Якість будівництва до того, що відбулося у даному випадку, не має жодного стосунку, впевнений О. Рєзніченко. У розмові з «Днем» він відзначив, що у наявності — грубе порушення правил безпеки: для прискорення процесу монтажу (це пояснення самих працівників будівництва) сходовий марш закріпили одним стропом, а не двома, як того вимагає технологія. Його оцінку підтверджують і співробітники Держбуду, котрі побували на місці події: справа не в «штурмівщині», не в поганих матеріалах, а в людях, яких, хоча нерідко вони є професіонально непідготовленими, приймають на таку роботу.
Архітектор Юрій Худяков однозначну оцінку цьому випадку до закінчення роботи слідчої комісії давати не наважується. Щоправда, зауважує: за умов, коли ті самі проектувальники — на тлі будівельної лихоманки, — у столиці нарозхват, дивуватися «недоглядам» (як конструктивним, так і в роботі будівельників), на жаль, не доводиться. А також відзначає те, що в такій ситуації завжди страждає якість: архітектор особисто спостерігав ситуації, коли на об’єкті шість разів змінювався головний конструктор. А що, на думку експерта, справді потребує серйозного доопрацювання, то це вітчизняне законодавство. І Цивільний, і Господарський кодекси враховують гарантії та відповідальність, але мовчать про те, хто конкретно й у якому випадку повинен, приміром, за це відповідати. «У нас фірма може, паралельно з веденням будівельних робіт, випускати цукерки, можна покарати будівельників, коли винен проектувальник чи навпаки: в законодавстві зазначено, що стосовно останніх можуть вживати таких самих заходів, як і стосовно будівельників. Тільки які?!» — запитує фахівець. А головне, на його думку, — в Україні не створена система страхування будівельної сфери: в усьому світі розуміють, які ризики пов’язані з цією галуззю і намагаються їм запобігти. Великі страхові компанії у свою чергу нагадують, що готові надавати подібні послуги. Комунальна власність обов’язково має бути застрахована, як це відбувається в усьому світі, говорить перший заступник голови правління компанії «Алькона» Володимир Гаманков. Цим шляхом пішли й росіяни, будівельна активність яких певною мірою порівняна з київською: «не доводиться вишукувати винних і думати, за які кошти відновлювати будинок». Наша «апатія», на думку фахівця, швидше за все, пов’язана з трьома речами: «негарною історією» з Держстрахом, недостатньою капіталізацією більшості приватних страховиків та елементарним небажанням чиновників: «у будь-якій поважаючій себе структурі повинен бути ризик-менеджер».
