20 квітня у процесі ратифікації парламентами Росії, України, Білорусії та Казахстану може народитися Єдиний економічний простір цих держав. Очікується, що роди відбудуться одночасно в усіх чотирьох.
«Це черговий успіх на шляху інтеграції чотирьох держав», — упевнений спікер Ради Федерації РФ Сергій Миронов. Проблеми, як завжди буває в інтеграційних справах на пострадянському просторі, ховаються в деталях. Навіть у тому випадку, якщо синхрон чотирьох парламентів стане фактом, попереду величезна робота, і до справжнього успіху ще дуже далеко. Як відзначили в прийнятому в четвер зверненні до парламентів і урядів держав ЄЕП учасники міжнародної науково-практичної конференції «Єдиний економічний простір: правове забезпечення процесу формування», «попереду величезна робота з моніторингу національних законодавств Білорусі, Казахстану, Росії та України стосовно формування ЄЕП і вироблення пріоритетів у створенні гармонізованого правового поля». Це поле, на думку учасників, має забезпечувати створення зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, вільний рух товарів, послуг, капіталів і робочої сили, сприяти найшвидшому вступу держав-учасниць у Світову організацію торгівлі, а саме ЄЕП стати «ядром економічної інтеграції на пострадянському просторі».
Україна має і додаткову специфіку. ЄЕП прийматиметься одночасно з ратифікацією угод про держкордон із РФ і співробітництво в Азово-Керченскій акваторії. Добре, що в пакет не було внесено нові домовленості про перебування в Криму Чорноморського флоту. Як повідомив голова Держдуми РФ Борис Гризлов, «у нас довго тривала неприємна розмова, ми говорили детально про виконання угод щодо Чорноморського флоту і про те, що необхідно підготувати і підписати ще 26 угод». Для багатьох у Москві, схоже, неприємне й те, що Україна знаходиться близько до вступу до СОТ. Зокрема, голова комітету Ради федерації у справах СНД Вадим Густов за підсумками четвертого засідання міжпарламентської комісії зі співробітництва Федеральних зборів РФ і Верховної Ради України відзначав із цього приводу: «Ми вважаємо, що Україна тут допускається стратегічної помилки». До речі, на цьому ж засіданні було вирішено, що сторони не створюватимуть перешкоди у разі більш раннього вступу однієї з країн до СОТ. Це, по суті, означає, що Україна бере на себе зобов’язання автоматично сприяти вступу до СОТ і Росії, що, м’яко кажучи, далеко не повністю відповідає нашим національним інтересам.
Проте керівництво українського парламенту, підтверджуючи «синхронні» наміри, надає своєму обличчю незалежного виразу. Виступаючи в Санкт-Петербурзі за підсумками названої вище конференції, спікер Володимир Литвин закликав дати «правовий і міжнародний аналіз» документа про створення ЄЕП. «Ми розглядаємо ЄЕП не я к самодостатню структуру, а як інструмент реалізації економічної мети», — підкреслив В. Литвин. Він нагадав позицію України про необхідність створення зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень. Спікер також підкреслив, що участь України в формуванні ЄЕП «відповідає її стратегічній меті», якщо це об’єднання носитиме економічний характер. При цьому В. Литвин попросив не педалювати тему створення наднаціонального органу з управління Єдиним економічним простором.
Позиція українського уряду, мабуть, має свій нюанс. Так, виступаючи того ж дня в далекій Чолпон-Аті (Киргизія), прем’єр-міністр Віктор Янукович сказав: «Ми впритул наблизилися до вирішення цього питання з усіх сторін, Україна готова — все залежить від Росії, а це — питання енергоносіїв — нафти і газу. Це питання є для нас принциповим». «Принципове питання» розглядатиметься у Києві за участю прем’єр-міністрів країн-учасниць угоди про формування ЄЕП у двадцятих числах квітня у Києві. Існує ймовірність, що українській парламентсько-президентської коаліції, нарівні з азово-чорноморським батогом, дадуть «понюхати» ще і нафтогазового пряника. Для кращого синхронного ефекту.
