На ринку автобусних пасажирських перевезень розпочалися зміни, про які на нещодавній колегії Мінтрансу говорив міністр Георгій Кирпа. Міністерство ініціює повний перегляд правил пасажирських перевезень автотранспортом. Насамперед планується розпрощатися з малими автобусами та невеликими фірмами. У Мінтрансі називають 2004 рік — роком революційних змін у сфері перевезень.
Наскільки це відповідає дійсності, буде видно за результатами, але початок змінам встановлено серйозний — в цьому році планується переписати закон, який регламентує перевезення. Однією із найцікавіших новел, найшвидше, стане обов’язкова сертифікація послуг пасажирських перевізників.
Це пов’язано з тим, що після десятиріччя бурхливого зростання приватних перевезень, уряд намагається намацати важелі впливу на цей ринок. Нарівні з таким дійовим інструментом, як обов’язкова сертифікація послуг, планується серйозно посилити умови конкурсів. Під прапором сертифікації Мінтранс вводить перевірки відповідності транспортних засобів певним вимогам. Обов’язковим стає жорсткий технічний контроль транспортних засобів. Нарівні з цим вводяться також обмеження тривалості робочих змін водіїв. Щоквартальний технічний огляд автобусів намічено провести в присутності фахівців Мінтрансу.
До претендентів на ліцензії ставитимуться найжорсткіші вимоги. Якщо вік транспортних засобів коливається в межах 5 — 10 років, то їх власник зможе отримати ліцензію тільки в тому випадку, якщо на цей же маршрут не претендує хтось із машинами новішими. Інакше ліцензію буде видано на умовах подання інвестиційної програми з модернізації автопарку на термін не більше двох років. Власникам нових автобусів, що відповідають стандартам «Євро-2», ліцензію видаватимуть на термін від 5 до 10 років.
Передбачається, що ці нововведення стануть порогом, через який зможуть переступити тільки великі оператори. Вони вже підрахували, що впровадження запропонованих міністерством умов обійдеться ринку в мільярди гривень. За найскромнішими підрахунками, тільки оновлення великих і надвеликих автобусів вимагає понад 800 млн. гривень щорічних вкладень протягом як мінімум чотирьох років. Ясна річ, невеликі приватні фірми, що мають у власності чи орендують кілька мікроавтобусів, просто за визначенням не зможуть витримати нові умови.
Ізюминкою і одним із головних завдань нових правил пасажирських перевезень стане політика державної підтримки просування на ринок великих автобусів, які поступово витіснять мікроавтобуси. Таким чином головним лозунгом майбутніх змін на транспортному ринку можна вважати заклик: «Геть усе маленьке» — як маленькі автобуси, так і маленькі фірми. Досвід показує, що всупереч загальній думці, великі автобуси вигідніші та зручніші на міських маршрутах. При цьому навіть така перевага маршруток, як маневреність не береться до уваги, оскільки аналіз показує, що через малу місткість і велику присутність на вулицях, вони стали головним тромбуючим чинником вуличного руху. Маленьким фірмам рекомендується або об’єднуватися і збільшуватися, або шукати собі заняття в інших галузях.
Проте і великим автотранспортним підприємствам доведеться піднатужитись. Багатьом перевізникам витрати з оновлення парків відповідно до нових вимог можуть виявитися непосильними. Очікується, що на допомогу їм повинні прийти ефективні лізингові схеми. Але чи готова до їхніх потреб законодавча база?
Непередбачуваною може виявитися і реакція Верховної Ради, якій потрібно буде ухвалити новий закон. Як водиться, народні депутати можуть своїми поправками ледве «не до паніки» довести авторів нових правил гри на ринку пасажирських перевезень.
Президент всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників Віталій Рева вважає, що і світова, й українська політика підприємництва мають тенденцію до того, щоб скорочувати кількість операторів на ринку. «Це неприпустимо, щоб більшість перевізників мали від одного до десяти автомобілів. Потрібно створювати базові підприємства, і тоді витрати будуть вдесятеро менші». На думку Реви, малим підприємствам треба подякувати за те, що вони витягли ринок під час кризи: вклавши власні кошти, вони вирішили проблему на державному рівні. «Але їхній час уже минув», — говорить фахівець. Він посилається також на нормативи та розрахунки, що визначають, який відсоток мікроавтобусів може припадати на загальну кількість транспортних засобів. За його словами, вони існували й раніше, коли місто і держава в цілому не мали можливості їх реалізувати. «А зараз це треба зробити, — підсумовує свій коментар «Дню» президент асоціації.
