Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вибухова хвиля

Теракт в Іспанії: більше 170 загиблих
12 березня, 2004 - 00:00

Учорашні криваві події в Мадриді, ймовірно, можуть слугувати підтвердженням даних опитувань громадської думки, які показують, що три чверті іспанців вважають баскський сепаратизм основною проблемою країни. Більше сотні осіб у четвер стали жертвами вибухів на залізничних станціях у іспанській столиці. Одразу два вибухові пристрої спрацювали у приміському поїзді, що прибував до Аточі — одного з двох найбільших вокзалів Мадрида. Ще кілька вибухів пролунали на двох інших станціях пов’язаної з Аточею лінії. Вибухи, що відбулися з інтервалом у кілька десятків хвилин, припали на ранкову годину пік — час найбільшої заповненості потягів. Кількість постраждалих від смертоносних атак, очікується, може досягти кількох сотень (на час верстки номера кількість загиблих сягнула понад 170 осіб, а поранених — 600).

Іспанські політики по гарячих слідах поспішили звинуватити в організації теракту радикальне баскське угруповання ЕТА, занесене США та Євросоюзом у «чорні списки» терористичних організацій. Речник іспанського уряду Едуардо Саплана назвав радикально налаштованих борців за незалежність Країни басків «бандою кілерів», додавши, що вони «атакують демократію» і «намагаються посіяти терор і поширити хаос у країні». Водночас лідер баскської автономії Хуан Хосе Ібаретце «відхрестився» від будь- яких зв’язків з ЕТА, зазначивши, що екстремістів не можна ототожнювати з мирним баскським населенням: «Вони — вбивці, хижаки. Вони не є басками». «Коли ЕТА атакує, серце кожного баска розбивається на тисячу шматочків», — висловив солідарність із загальнонаціональною трагедією глава уряду Країни басків.

Одностайність підозр іспанських посадовців щодо єдиної кандидатури можливого організатора терористичних атак не випадкова. Із початку своєї екстремістської діяльності у 1968 році, а саме в часи значного обмеження прав етнічних груп диктатурою Франсіско Франко, ЕТА фактично позбавила життя близько 850 осіб. Не задовольняючись наданою регіону широкою автономією, баскські радикали вимагають незалежності та розширення території Країни басків на ще одну, четверту провінцію. Претензії сепаратистів виходять навіть за межі Іспанії — боротьба йде і за одну з сусідніх французьких провінцій, населення якої переважно складають представники згаданої етнічної громади. Збройне протистояння, одним із основних методів якого є закладання вибухових пристроїв у транспортні засоби, триває десятиліттями. Приводом для оптимістичних сподівань на врегулювання конфлікту на певний період стало оголошене сепаратистами у 1998 році перемир’я, яке, щоправда, протривало всього 14 місяців. Торік унаслідок терактів, вчинених басками, загинуло троє осіб. При цьому було заарештовано близько двохсот членів ЕТА. До вчорашнього дня найкривавішою атакою сепаратистів був вибух у супермаркеті в Барселоні, що стався 1987 року і забрав життя 21 особи.

Вибухи на залізниці сталися всього за три дні до парламентських виборів в Іспанії. Одним із ключових питань у передвиборних програмах партій є розв’язання проблеми регіонального сепаратизму і боротьби з тероризмом. З огляду на трагічні події, лідери провідних політичних блоків (серед яких — і найвірогідніший кандидат на посаду прем’єр-міністра, представник правлячої Народної партії Маріано Рахой) відмовилися від подальшої передвиборної агітації. Пам’ять про тих, хто загинув учора, в Іспанії вшанують триденною жалобою.

Ольга ТОКАРЮК
Газета: