ГАРМОНІЯ
Сьогодні для всіх шанувальників Масяні свято: у Олега Куваєва, батька найпопулярнішого інтернет-образу — день народження. 36 років стукнуло. А Масьці лише три.
Історія створення мультику та поневірянь його автора — досить показова. Це історія успіху на нашій території. Та його наслідків.
Моє знайомство з явищем на ім’я Масяня було таким. Один мій приятель, який рідко чим захоплюється, раптом почав щось верзти в дусі: «Масяня сказала те, Масяня сказала це». Ніяких знайомих Масянь у нього не було. Було тільки дві Маші. Одна — дружина, друга — подруга. Ми навіть для зручності прозвали їх Маша 1 і Маша 2. Але Масянею жодну з них він не називав. З’ясувалося, що це мальована героїня. Дивного мультфільму, серії якого йдуть не по телевізору, як завжди, а зкачуються з Мережі.
Сюжет про нову героїню друг оповів такий: «Зустрілися Масяня і подружка з Москви. А Масяня сама з Пітера. Вона говорить: «Ну і як тобі він?» «Та так, нічого особливого...» Подружки зашушукалися. Масяня: «А я так просто не можу. Треба, щоб почуття якісь були. Ну, там... разом випити або покурити...»
Уже на дні народження іншого мого приятеля в одній із київських редакцій, коли гості були вже напiдпитку, на закуску, так би мовити, на великий, 17-ти дюймовий екран комп’ютера запустили саме цю серію. У Масяні виявилася величезна овальна голова, що нагадує регбійний м’яч. На черепі — п’ять волосин. На більше автор не розщедрився. Фігурка — щось середнє між чоловічою і жіночою. Але всередині неї клекотала якась жвава життєва енергія. Як говорив Ільф: «Дівчина з мотором». Пристрасть до виживання в будь- яких умовах! Та ще з приколами.
Коли я побачив цю серію мультфільму, звернув увагу, що подружки балакали і весело сміялися досить своєрідним сміхом. Як з’ясувалося пізніше — куваєвським. І це — його фірмовий знак.
Сюжети — пізнавана сучасність. Плюс — молодіжний сленг.
Наприклад — конфлікт iз предками. Масяня, медитуючи, піднімається в повітрі (на здивування кота). У двері заглядає мама, Масяня різко падає. Мамина репліка: «Ну точно, як я. Я в дитинстві також... фігурним катанням займалася».
Все, вирішує донька, треба наймати окрему квартиру! Реальні пітерські ціни: 200— 300 баксів за однокімнатну. Масяня хоче подешевше, але за меншу суму пропонують сарай.
Раптом знаходиться шикарна квартира. Масяня з приятелем Хрюнделем ходять і не можуть намилуватися. «Щось тут не так, не може 100 баксів коштувати ТАКЕ». Обстежили кутки — нічого підозрілого. Однак відчуття, що щось не так — не полишає.
Обмивши житло пляшкою шампанського, вони засинають. Схоплюються о п’ятій ранку від гуркоту трамваю. Заспані обличчя Хрюнделя та Масяні бачать з вікна трамвайний парк. «А ти знаєш, — говорить Масяня, — якось легше. Все встало на свої місця, а то весь час щось дряпало. Нарешті настала гармонія, — додала вона і засміялася.
НАРОДЖЕННЯ
Жив собi художник один. У Пітері, неспокійний такий хлопець на прізвище Куваєв. Чому неспокійний — характер живий. Було діло й пензликом по полотну водив. Але потім зайнявся комп’ютерним дизайном. А цим можна займатися і на радіо, і на звукозаписних студіях, і на фірмах різних профілів. Ось так він і скакав з одного місця на друге. Навіть до Німеччини дострибав — і назад. І в ньому як у художникові накопичувалося щось, таке, чого він ніяк не міг відобразити в замовленнях. Особливо те, що дійсно зачіпало. Попса, небезпека нічного міста, прискіпування начальства, безгрошів’я. Та що завгодно. На це організму дуже хотілося якось ПО-ЧЕСНОМУ відреагувати. Але як? Коли накопичення досягло піку, в душі художника відбулося випадання осаду — у вигляді образу.
Куваєв пам’ятає цей момент. Це сталося 22 жовтня 2001 року біля метро «Чернишевська». Коли він чекав на свою подругу. Замість реальної подружки — раптом народилася мультяшна. Народження відбулося під вигуки продавця бульварної преси: «Не скучай, интим, кайф по выходным, не скучай, интим, кайф по выходным...» Сам Олег так розповідав про цей епізод: «Тоді я раптом зрозумів: у цього міста є фантастичний колорит, і зовсім не обов’язково шукати його за кордоном або десь інде. Він тут — у рідному Пітері».
На той момент розцвіла досить дешева технологія зі створення флеш-мультфільмів. Найпростіші, невитіюваті мультики. В основному — рекламного характеру. Пішли й авторські роботи, але або бліденькі, або навпаки, непрохідно-чорнушні. І тут на сцену вискочило це привабливе дівчисько Масяня.
ФАНФАРИ
Після перших п’яти вдалих мультфільмів Куваєву запропонували розмістити їх на сайті www.mult.ru, який згодом став відомим.
І увімкнувся конвеєр: щотижня нова серія.
Успіх наростав зі збільшенням кількості відвідувань сайту. 100 тисяч на місяць, 300, 700! І навіть (дані вiдрізняються, та все ж!) — мільйон!
Оце — да! Для сайту — відвідування, як для газет — тираж. Це реальні гроші!
Роботу мультипликатора відзначив Його Величність Рамблер. У 2002 році автор отримує за версією Рамблера звання «Людина року». Масяня — найпопулярніший персонаж Рунета. Спочатку збожеволіли через неї комп’ютерники, потім — решта.
У пітерській квартирі Куваєва вирiзняються дві фігури молодих московських бізнесменів: Григорія Зоріна та Максима Манилова. Мета — довести до хазяїна просту думку: в Пітерi — ідеї, у Москві — гроші.
Вони пропонують співпрацю з ТБ, випуск сувенірів, максимальну популяризацію Масяні. Обіцяють підкинути грошенят і батькові-творцю. Поки бариші стійко обходили його стороною. Виникає ТОВ «Масяня».
МАСЯНЕМАНІЯ
Восьмого вересня 2002 Масяня як віртуальна ведуча дебютує в ефірі програми «Намедни» разом iз самим Леонiдом Парфьоновим. Чутки, що Олегу відвалили за цей контракт мільйон у.о.
Цікаво, що одна з московських статей, уже про нашу зірку — Вірку Сердючку, називалася «Масяня з Полтави». Таке порівняння — не без підстав. (Наша Віра, до речі, дебютувала в ролі ведучої «Золотого грамофона» у 2003-му з самою Аллою Борисівною).
Так як і стосовно Віри, стосовно Масяні — думки неоднозначні. У культурної верхівки. Великий мультиплікаційний режисер, володар всіляких Гран-прі, творець «Банкета», «Брека!» та десятки інших шедеврів Гаррі Бардін несхвально відгукнувся про дітище Куваєва. Що, мовляв, це за техніка? Не більше жарту.
Однак він не побачив головного (те ж саме можна сказати і про критиків нашої Вірки) — Масяня справжня! Незважаючи на простеньке оформлення, в Масяні — реальна іронія, страхи і проблеми її творця — Олега Куваєва. Все — плоть від плоті. Коли я вперше побачив на фото його обличчя, мене побавило, наскільки він схожий на своє дитятко. В одному з інтерв’ю Олег так і сказав: «Оченята в неї татусеві». Хоч, здавалося б, ці ромбоподібні очі навряд чи десь ще можуть існувати в природі.
Але вона, звичайно, сильніша за творця. Вона майже ніколи не втрачає присутності духу. Вона — його захист. Треба віддати належне і Куваєву: він не ставить за мету тільки розважати або смішити. Напевно, тому особливо любима багатьма серія «Депресняк».
Масянинi волосинки провисли й сумно загнулися, великі очі втупилися в екран телевізора. Чути бурмотіння: «Там війна, дурість, смерть, а ми тут... п’ємо». (Може, це реакція на Чечню або Ірак?)
Кидає в друзів пляшки, потім сідає на велосипед і їде до моря («Адже у нас є море!»). Друзі співчуваюче дивляться їй у спину. «Може, топитися буде?» «Не займай її, зараз буде співати. У неї це вже багато разів було». Абсолютно несподівано Масяня противно-смішним фальцетом починає виводити не «исконно-посконное», а англійські слова групи «Грув Армада». Поступово на цей кадр накладається звук оригіналу. «Поганенька я співачка», — сміється Маська, і ти розумієш — полегшало...
Так, як і Віра, Масяня — народний антидепресант.
ВЕЛИКИЙ ОБЛОМ
Живи, здавалося б, приспівуючи, Куваєв, проїдай мільйон баксів. Американська історія успіху! Куй щастя, поки гаряче! Та, мабуть, через різницю температур, у російському кліматі все застигає швидше.
Спочатку не вийшло у Леоніда Парфьонова спілкування з мультобразом. Занадто редагували екстремалку Масяню, шарм почав втрачатися.
Потім розмножилося десятки рекламних Масянь (навіть одна по українському ТБ абсолютно дерев’яним тоном вихваляла мобільний зв’язок). Ніякої схожості з оригіналом, крім зовнішньої.
Куваєв у пресі досить різко почав висловлювався з приводу цих рекламних двійників.
Щодо серіалу, який демонструвався по НТВ, його якість стала падати. Чому? Олег просто не встигав ПРОЖИТИ чергову серію. За тиждень не вистачало матеріалу. На відміну від Штатів, тут, крім «Давай швидше!», зазвичай художнику ніяких інших пропозицій не надходить. На Бівісі і Бадхеті — не знаю, а ось на серіал «Симсони», як повідомив їхній продюсер, працює кілька професійних письменників. У руслі, зрозуміло, основної ідеї.
З грошима також пшик. Більш того, Куваєв дедалі більше мав боргів. Конфлікт автора з ТОВ «Масяня» дійшов до того, що вони відрізали йому доступ до www.mult.ru. На сайті з’явився скорботний напис: «До побачення. Вибачте».
ПОМСТА ПУБЛІКИ
Тут піднявся Мережевий народ! Ви думаєте, для підтримки автора? Дудки! Публіка не хотіла йому пробачити відсутність нової порції задоволення!
Заголовок обговорення: «Смерть Масяні: Куваєв власноруч убив свою віртуальну доньку» (Майже як про Тараса Бульбу!) І поїхало: «Не люблю Куваєва, хоч Масяню поважаю... Є гарні слова: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили»... Художник уперся для досягнення одного — ТРЕБА ЗАРОБИТИ БАГАТО БАБЛА... Вже можна почути запах: чи то вмираючої Маськи, чи то душі Куваєва, що розклалася?»
Не слабо? Це замість подяки!
«Олєжик був першим, хто так серйозно розрекламував свою підробку».
«Втрата харизми — кінець Масяні».
Куваєв усе віджартовувався, поки його не прорвало. Ось цей лист, що кровоточить.
«Що я їм зробив? У чому моя провина?
21.06.2003 4:15:05 куваєв
Надто багато наїздів. На все не відповісти. Та й навіщо? Помітив такі слова «зазнався», «бабло», «продався»... І за що на мене наїжджають? Що я їм зробив? Масяню намалював? У цьому моя провина? Мабуть, так. Добре, більше не буду, я втомився... Краще, як раніше, засяду в якійсь конторі дизайнером... Мені проект, крім прикрощів, не приніс нічого. Ні «бабла», ні впевненості у майбутньому... лише крики всяких дивних типів... Єдине, що я на цьому проекті отримав — це кілька нових хороших друзів... Це немало, звичайно, але нервів убито більше... Я вже не той «безбашенный чувак», яким був. Назвати це можна кількома словами, наприклад «задовбали», «заклювали», «затоптали» (улюблене підкреслити). Тепер я представляю iз себе замученого, смертельно втомленого пофігіста з надірваним здоров’ям, який просто не знає, як від усього цього звільнитися, щоб його залишили у СПОКОЇ... Натовпи аферистів, добровільних критиків, скандалістів і чортзна- хто ще... Зізнаюся, я був НЕПРАВИЙ. Треба було починати проект відразу як однозначно комерційний... а ще краще — його ВЗАГАЛІ не треба було починати. Проект вмирає, і вмирає ПОВІЛЬНО і БОЛІСНО, як китайські тортури... Вбити його відразу намагався вже разів 3—4, не вийшло... Надто багато людей уже затягнуто у цю воронку. Франкенштейн живучий. І буде вмирати ще довго... Поки не затягне свого творця iз собою в могилу... Врятувати нас може тільки диво, але це малоймовірно. Студія по вуха в гігантських боргах, у папірцях про авторські права тощо... Можна, звичайно, затіяти новий мульт... Але я вже не хочу робити мульти.. Особливо безкорисливо. За це б’ють і б’ють боляче...»
ДИВО
Однак диво сталося. Що саме — не знаю. Але mult.ru з Масянею відновив свою діяльність. Говорять, останні мульти Куваєва — «ДерьМУЗ ТВ» і «Флудери» — досить злобні. Нічого, дайте художнику виговоритися. Чим він може відповісти, крім творчості? А випустить пар, знову прийде в «робочий» настрій, описаний ним так: «Охоронник заходить до студії і запитує: «Ти що, з’їхав з глузду — сидиш тут один і іржеш, як підірваний?» А я йому відповідаю: «Не бачиш, чи що, я тут серйозним бізнесом займаюся — передачу записую».
