Три роки тому приватний підприємець Олександр Шевченко отримав від Фонду підтримки підприємництва, здавалось би, незначний кредит (5000 грн.), який став для нього по суті стартовим капіталом і дозволив оснастити перукарню в орендованому напівпідвальному приміщенні одного з районів Києва. За рік це вже було стабільне підприємство. А його власник повністю розрахувався з боргом і тепер відкрив ще один салон краси у своєму районі. Загалом же в межах Національної програми підтримки підприємництва Фонд лише 2003 року надав малому і середньому бінесу більш ніж на 27 мільйонів гривень кредитів.
Усі уряди незалежної України визначали розвиток підприємництва як свій найважливіший стратегічний напрям. І не дивно, що під цим лозунгом з’явилася безліч агентств, асоціацій, бізнес-центрів та інших структур, які сприяють, підтримують та розвивають підприємництво. Їхні назви на слуху, проте для більшості підприємців залишаються вельми актуальними запитання: «Куди звернутися?», «Що робити?», «Де допоможуть хоч би порадою?».
У цьому розумінні Український фонд підтримки підприємництва займає особливе місце. Цю унікальну некомерційну та неприбуткову організацію створив уряд, і вона має в розпорядженні бюджетні кошти. Тому серед основних її функцій — фінансове забезпечення державної політики в сфері підприємництва, а також контроль за ефективним використанням виділених на ці цілі державних коштiв. Фонд допомагає підприємцям, надаючи їм фiнансову пiдтримку на пільгових умовах. Але спочатку сюди можна зайти і за простою життєвою порадою. Підприємців тут уважно вислухають, зорієнтують, нададуть вичерпну інформацію й усю можливу допомогу.
Проте сьогоднішній фонд і не намагається самостійно працювати з мільйонами підприємців у регіонах країни. Він уже не бачить себе таким, яким був до 1999 року, — фінансовою установою, що безпосередньо кредитує клієнтів. Зараз фонд трансформується в інституцію, чия місія полягає в створенні умов, завдяки яким якнайбільша кількість підприємців могла б користуватися, причому ефективно, державною підтримкою. Для цього країні потрібна єдина та дієва система, що працюватиме насамперед на регіональному рівні. Тому фонд ініціював створення і виступив засновником регіональних і місцевих фондів, у яких повиннi акумулюватися кошти державного та місцевих бюджетів, котрi видiляються на цi цiлi.
Такі відгалуження державної підтримки мають можливість краще взаємодіяти з підприємницькими структурами й організаціями, їм під силу сприяти створенню ефективних механізмів взаємодії регіональних і місцевих органів влади в справі підтримки підприємництва, розвивати систему соціального партнерства. Але головне для них — орієнтуючись на потреби місцевих ринків, налагодити фінансово-кредитну та ресурсну підтримку бізнесу, забезпечити притік іноземних і вітчизняних інвестицій в економіку регіонів.
На жаль, кредитний портфель фонду не безмежний. Тому, з огляду на роль малого та середнього бізнесу в соціально-економічному розвитку свого регіону — створенні робочих місць, наповненні місцевих бюджетів, зміцненні конкурентного середовища, а отже, у насиченні ринку якісними товарами та послугами, — регіональні структури фонду основну увагу приділяють допомозі тим підприємцям, які здатні ефективно використати дешеві державні кредити.
Як сказала «Дню» голова Українського фонду підтримки підприємництва Ірина Горіна, українських бізнесменів сьогодні можна умовно поділити на три групи. Для першої, куди входять переважно початківці, проблема позикових грошей має життєве значення, оскільки дорогу до банку, що виставляє зазвичай досить складні умови для своїх позичальників, для них закрито: вони не мають можливості забезпечити банківський кредит заставою, іншим зобов’язанням або надійною гарантією партнерів по бізнесу. Як вважає Горіна, «це досить великий пласт підприємців». «На жаль, — каже вона, — ці люди часто щиро сподіваються, що десь усе- таки існують такі місця, де їм зобов’язані виділяти гроші...». Друга категорія дрібних і середніх підприємців уже дійшла до розуміння того, що для успіху в бізнесі важливі не тільки гроші. Їх хвилюють також і питання законодавства, особливо в умовах, коли спрощена система оподаткування виявилася «ніби підвішеною на волосині», а саме податкове законодавство коректують підзаконні акти, що постійно споруджують якісь перепони на шляху бізнесу. Для цих людей рейтинг кредиту як такого не такий уже й високий, вважає Горіна, але саме вони найчастіше й отримують дешеві державні позики. Адже в цієї групи не тільки вища відповідальність за ухвалені рішення, а й існують можливості для реальної застави.
Третя категорія — це розвинений бізнес, який вже має і кредитну історію, і досвід роботи з банками, добре орієнтується в законодавстві. На думку Горіної, в цьому середовищі велику цінність, вищий рейтинг мають можливості партнерських контактів за кордоном для розширення свого ринку. Знання в області ведення та розширення бізнесу, прогнози стосовно тенденцій розвитку законодавчого поля часто цінують більше за гроші. Бізнесменів із цієї групи, впевнена Горіна, більше хвилює не те, де та як узяти кредит, а як його «відбити» та повернути.
«Ми працюємо з усіма цими групами, — розповідає Горіна, — але в будь-якому випадку бюджетні кошти, які є в розпорядженні фонду, вельми обмежені. Крім того, на них надзвичайно високий попит, оскільки це найдешевші в країні кредити (сім (!) відсотків річних у гривні)». Отже, надають їх виключно на конкурсній основі. При цьому відіграє роль не тільки грамотно виконаний і реальний бізнес-план, що гарантує своєчасну виплату відсотків і «тіла» кредиту, а й застава, без якої, невесело констатує Горіна, фонд кредит видати не може. Сума застави варіюється в межах коефiцiєнтiв 1,2—1,5 від суми кредиту з тим, щоб застрахувати фонд від ризиків, із якими зазвичай стикається кредитор. Підприємства-виробники можуть розраховувати на те, що під їхні кредити застава буде меншою, але і їм доводиться битися на тендері: уже вельми привабливий вигляд мають кредити нашого фонду. Їх виділяють на три роки. При цьому, як розповідає глава фонду, «тіло» кредиту повертають лише на другому-третьому році, а відсотки виплачують аж ніяк не відразу — терміни визначають в індивідуальному порядку та залежать від обгрунтувань, викладених у бізнес-плані. Горіна запевняє, що в перспективі, коли фонд зміцніє, він зможе розглядати кредитні можливості також і якихось ризикованих бізнесів. Але поки що він не має іншого шляху, крім відповідальної застави. «На жаль, початківця-бізнесмена ми поки що, згідно із законом, підтримати не зможемо, — з гіркотою в голосі говорить Ірина Анатоліївна, — нам потрібна гарантія того, що бюджетні кошти, гроші платників податків обов’язково повернуться, а потім підуть на подальший кредитний обіг».
Адже серед завдань Фонду підтримки підприємництва також і фінансування освітніх і цільових програм для бізнесу, створення регіональної інфраструктури для його підтримки, сприяння небанківському фінансово-кредитному сектору. Словом, як сказала «Дню» одна з працівників фонду, перелік його завдань «безмежний». Розуміючи це, ми сподіваємося ще неодноразово інформувати читачів про роботу та проекти як самого фонду, так і його регіональних і місцевих відділень.
