Метою завершеного учора візиту до Києва членів моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Ханне Северінсен та Ренате Вольвенд було, зі слів пані Северінсен, ознайомлення з різними аспектами процесу внесення змін до Конституції України, який протягом ось уже чотирьох років ретельно відстежує ПАРЄ. Планувалося, що представники моніторингового комітету ПАРЄ відвідають Україну в лютому, зауважила вчора на прес-конференції у Верховній Раді пані Северінсен, проте плани було відкоректовано у зв’язку з включенням питання про українську конституційну реформу до порядку денного засідання Парламентської асамблеї РЄ, запланованого на кінець січня. До речі, заступник глави постійної делегації, який був присутній на прес- конференції Верховної Ради в ПАРЄ, Анатолій Раханський (фракція ПППУ — «ТУ») висловив думку, що моніторинговий комітет ПАРЄ ухвалив дане рішення з порушенням процедури та регламенту ведення засідання. Про це йшлося, розповів журналістам після прес- конференції А. Раханський, коли справа дійшла до пункту порядку денного «різне», до того ж за відсутності багатьох із 79 членів ПАРЄ, у тому числі й самої пані Северінсен. На її прохання, мовляв, пропозицію терміново розглянути питання про конституційну кризу в Україні на сесії ПАРЄ вніс представник Угорщини. «Я попросив його роз’яснити, що мається на увазі під «конституційною кризою», але він сказав, що нічого не знає, — нарікав А. Раханський. — Я в цьому випадку розцінюю ставлення до України як упереджене, — ініціатор розгляду мав викласти суть питання та наполягати на його обговоренні. Як можна, не обговорюючи, голосувати, скажіть, будь ласка? Нас критикують за те, що ми нібито так голосуємо, а самі порушують процедуру та регламент...»
«Особисто я не в захопленні від того, що відбувалося 24 грудня, — сказав «Дню» і глава української делегації в ПАРЄ Борис Олійник, — але не настільки, щоб розглядати дане питання в терміновому режимі. Можна було б спокійно обговорити це і в квітні, якщо комусь так вже хочеться. Тоді вже окресляться контури того, що відбувається. А зараз це все одно що свистіти до того, як забили гол...»
А сама Ханне Северінсен, ділячись із журналістами враженнями від своїх зустрічей у Києві, була дещо стриманіша, ніж у даному напередодні інтерв’ю програмі «Час» на «5 каналі», де вона висловила надію на повторне перше читання схваленого 276 депутатами 24 грудня законопроекту про внесення змін до Конституції і констатувала наявність в Україні парламентської кризи. «Вважаю, нам слід говорити не про кризу, а про процедуру», — сказала пані Северінсен на вчорашній прес-конференції, м’яко порадивши українським колегам «уникати ситуації, коли парламентська система може бути дискредитована». Вона також нагадала присутнім кілька прописних істин, наприклад: «зміна Конституції — не зміна сорочки», «поправки необхідно вносити конституційним шляхом» (в іншому разі, мовляв, Рада Європи «поставиться серйозно» до того, що відбувається в Україні), «опозиція та більшість повинні сісти за стіл переговорів», «модель можлива будь- яка, але повинні бути система стримувань і противаг, розділення повноважень, свобода слова» etc. Разом із тим Х. Северінсен висловила намір працювати з українською стороною «в режимі діалогу, а не читати лекції».
У ході візиту співдоповідачі моніторингового комітету ПАРЄ говорили, за їхніми словами, з головою Верховної Ради Володимиром Литвином, главою Адміністрації Президента України Віктором Медведчуком, представниками практично всіх парламентських фракцій і груп, а також ЗМІ та неурядових організацій, провели зустрічі в Конституційному Суді, Міністерстві юстиції та Генеральнiй прокуратурі. «Дві третини народних депутатів, з якими ми зустрічалися, представляли парламентську більшість, — сказала, відповідаючи на запитання «Дня» пані Северинсен. — Були також члени трьох опозиційних фракцій і комуністи, які, як я розумію, приєдналися до більшості...» Як стало відомо «Дню», під час зустрічі у президентській адміністрації її голова Віктор Медведчук, зокрема, відзначив, що «одна з цілей політичної реформи — відхід від авторитарної системи, залишки якої ми успадкували від радянської суперцентралізованої системи управління». Перехід до більш відповідної європейським стандартам парламентсько-президентської системи можливий, на думку голови АП, лише за нинішнього Президента: відкладання реформи фактично рівнозначне відмові від її проведення. Що стосується легітимності голосування, що відбулося 24 грудня, то голова АП нагадав співрозмовникам, як у січні 2000 року більшість депутатів Верховної Ради, зібравшись в Українському Домі, проголосували руками за цілу низку рішень, законність яких сьогоднішня опозиція не оспорює. Віктор Медведчук також додав, що один із нинішніх лідерів опозиції, тогочасний прем’єр-міністр Віктор Ющенко, особисто дякував йому, головуючому на тому засіданні як віце-спікер Верховної Ради, за проведення голосування, яким головою Нацбанку обрали Володимира Стельмаха. Представники моніторингового комітету ПАРЄ подякували В. Медведчуку за змістовну розмову та наголосили, що, з погляду Ради Європи, будь-які конституційні зміни є внутрішньою справою України. Головне, на думку РЄ — щоб ці зміни сприяли демократичному розвитку та відбувалися демократичним шляхом.
Спілкуючись із журналістами, члени моніторингового комітету ПАРЄ не підбивали підсумки свого «екстреного» візиту, — їхнє бачення ситуації буде, відзначили візитери, викладене у звіті, який вони напишуть після повернення до Страсбурга. Але один із висновків лежить на поверхні: думка європейських інституцій про Україну залежить насамперед від кондицій вітчизняного політичного класу, його рівня аргументації та здатності утриматися від використання моніторингу ПАРЄ на внутрішньополітичному ринку.
