День святого Миколая, можливо, поки й не найвідоміше в нас свято, але, безсумнівно, одне з найдобріших. Цього дня святий Миколай дарує дітям саме ті подарунки, про які вони мріяли цілий рік. І ось днями в приміщенні галереї «L’ART», на Андріївському узвозі, дорослі не стали чекати доброго чарівника й вирішили своїми силами допомогти тим, кому допомоги чекати більше нізвідки.
Добродійність в Україні має давню й славетну історію. Достатньо згадати такі імена, як Терещенко, Ханенко та інших українських «бізнесменів», чиї імена увічнені в нашій історії зокрема й завдяки меценатській допомозі, яку вони виділяли на культурні й освітні цілі. За радянських часів, пострижені під одну соціальну гребінку, наші співгромадяни про меценатство навіть не думали. Слабко просувався процес і після 91-го. Що можна зрозуміти. Буржуазія ще тільки формувалася й ставила перед собою в основному досить прагматичні цілі. До того ж, потрібен був час, щоб інтегруватися в західний світ і донести його філософію до відчайдушної, постсоціалістичної країни, що жила за зовсім іншими законами. Не тільки накопичувати капітал, а й уміти його красиво пожертвувати. Зробити історичне коло й витончено повернутися в епоху ренесансу української культури меценатства.
Саме таку спробу робить створений рік тому Клуб ділових жінок «Модус Вівенді», який провів свою першу всеукраїнську благодійницьку акцію «Мрії під ялинку». Як неважко здогадатися з назви, свою допомогу Клуб адресував дітям, вихованцям 27 будинків-інтернатів. Як для дітей- сиріт, так і для дітей з фізичними й розумовими відхиленнями. За рік було здійснено масштабну роботу. «У нашого клубу зав’язалися теплі стосунки з низкою дитячих будинків, яким ми надавали посильну допомогу. Згодом з’явилася колективна ідея провести більш масштабний захід, ніж та наша допомога, яка вже є, — розповіла «Дню» президент Клубу «Модус Вівенді» Євгенія Губська. — Адже ми жінки ділові, й у нас є широке коло знайомих, які також хочуть підключитися до допомоги, але не знають, яким чином це зробити найбільш ефективно». Важливою складовою загальної концепції організатори вважають форму проведення заходу, який проводиться у формі виставки-ярмарка. Діти підготували для благодійницького продажу свої роботи: малюнки, гобелени, різноманітні новорічні прикраси й вироби. А від стандартного в таких випадках банального збирання грошей вирішили відмовитися, й на те були вагомі причини. По-перше, подібний ярмарок однозначно викличе резонанс і вже наступного разу, можливо, зацікавить більшу кількість учасників, а по-друге, й головне, дітям дали зрозуміти, що вони комусь потрібні. А вже саме це почуття коштує набагато більше, ніж будь-який подарунок. Тим паче, що практично всі гості відзначали високий рівень експонатів ярмарку. І не дивно, діти до нього довго й ретельно готувалися. Дебют подібної акції слід було визнати вдалим уже всередині вечора. До того часу середніх розмірів «акваріум» для пожертвувань- покупок був повний майже наполовину. Більше «франклінами» й «лесями українками». Кожному покупцеві до лацкана пришпилювали невеличкий сріблястий бантик, який той носив дуже поважно. І думаю, не від усвідомлення того, що витратив багато грошей, а через те, що відчув себе частиною великої спільної справи. Були в програмі й зворушливий виступ дітей з ансамблю «Бон- Бон», слова й вірші вдячності від керівництва дитячих будинків. Гості, які, крім усього іншого, не забували й про те, що прийшли на світський раут, спілкувалися в очікуванні кульмінації вечора — аукціону авторських новорічних ялинок, які представили українські дизайнери Крістіна Гусіна й Олексій Залевський, «VD One» і низка інших організацій, зокрема й Цюрупінський дитячий будинок, чия ялинка ні в чому не поступалася своїм більш «іменитим» сусідкам.
З дев’яти лотів аукціону найбільший інтерес у публіки викликав шедевр від «VD One». У приблизно півметровому пасхальному яйці із 100 переплавлених свічок, що взяли в храмі Христа Спасителя в Москві, стояла мініатюрна ялинка. Торг за цей оригінальний лот був неабиякий, і під грім овацій його купили за $800. Інші ялинки розійшлися також швидко й коштували їхнім володарям у середньому по $200—300. Після ялинок настала черга й іграшок, кожну з яких продали не менш ніж за $120—150. Олексій Залевський, чия пірамідальна ялинка з тканини була однією з найоригінальніших на виставці- ярмарку, розповів «Дню», що спочатку нічого й чути не хотів ні про які ялинки для аукціону, але коли дізнався про те, для чого вона знадобилася, капризувати перестав і творче підійшов до процесу. Так само, як підійшли до своєї акції ділові жінки з клубу «Модус Вівенді», які на виручені гроші подарують дітям із дитячих будинків до дня святого Миколая саме ті подарунки, про які вони мріють. А на запитання, як часто Клуб планує подібні акції Євгенія Губська, усміхнувшись, відповіла: «Поки що плануємо цей захід як щорічний, але ж ми жінки ділові, енергії у нас багато, тож не будемо загадувати...»
