За останні роки Україна пережила ряд інцидентів і трагедій (Бровари, Скнилів, російський літак Ту-154, збитий над Чорним морем), жертвами яких стали десятки людей. Чи може суспільство бути впевненим, що подібні випадки більше не повторяться, якщо фінансування Збройних сил і надалі буде здійснюватися за принципом: «Навіщо витрачати гроші на військо? — На наші кордони і так ніхто не зазіхає»?
Нещодавно на запитання однієї з львівських газет, скільки коштів закладено на реформування армії, голова бюджетного комітету Верховної Ради відповів: «Нічого не закладено на реформування армії...»
Така відповідь викликає, щонайменше, здивування. Скільки ще має статися інцидентів і аварій, скільки людей ще має загинути, щоб можновладці зрозуміли, що тієї частини «бюджетного пирога», яка зараз виділяється на потреби оборони, явно недостатньо для реформування Збройних сил? Якісне і своєчасне знешкодження застарілих боєприпасів, підготовка кадрів на сучасній технічній базі, упорядкування територій, рекультивація земель, які ще вчора використовувалися військом, — хіба це можливо без додаткових коштів?
Курс на створення професійної армії підтримує більшість населення. Але внаслідок скорочення Збройних сил вивільниться чимало військовослужбовців. Потрібні кошти на їх соціальну, трудову адаптацію. Але навіть на виплату матеріальної допомоги цій категорії військовиків коштів у бюджеті 2004 року не передбачено. Невже наші політики хочуть створити ще одне джерело напруги в суспільстві?
Сьогодні проблеми Збройних сил стали всенародними, ними цікавляться, обговорюють, вболівають. Стурбовані повідомленням про те, що у проекті державного бюджету на 2004 рік не закладено коштів, необхідних для реформування Збройних сил, ми, представники територіальної громади Львова, обласна організація ветеранів і асоціація інвалідів звернулися до Верховної Ради із проханням передбачити у бюджеті 2004 року суму коштів, необхідну для реформування Збройних сил, прийняти інші необхідні для цього закони.
Прийнятий у першому читанні проект держбюджету зараз доопрацьовується. Іде пошук додаткових джерел надходжень. Яке рішення прийме бюджетний комітет Верховної Ради, а пізніше і весь парламент? У вже згадуваному інтерв’ю наводяться такі слова голови бюджетного комітету ВР П. Порошенка: «Якщо говорити про закладення коштів на реформування Збройних сил, ми повинні говорити про затвердження самої програми реформування, визначені напрямки, терміни, цілі та індикатори їх реалізації. А тоді можна говорити про закладення коштів у бюджет на виконання цієї програми». Але якщо у бюджетного комітету ВР є якісь питання, то чому б їх не з’ясувати вже зараз, перед прийняттям бюджету-2004? Адже після його прийняття цікавитися цими питаннями вже буде пізно.
Армія — складна і багатогранна структура. У нелегкий час розпочинаються реформи у Збройних силах. Розуміємо, що організаційних заходів для цього недостатньо — потрібні кошти. Чи буде українська армія надійною, сильною, професійною — залежить сьогодні від кожного народного обранця. Такою вона має стати!
Тож хочеться сказати: «Шановні народні депутати! Відкиньте політичні розбіжності, захистіть наше майбутнє, підтримайте реформу Збройних сил України!»
