Заслуги Аннана визнав ЄС
Генеральний секретар ООН Кофі Аннан та загиблий два місяці тому голова миротворчої місії Організації в Іраку Сержіу Вієйра ді Мелу нагороджені найвищою відзнакою Європейського Союзу в галузі прав людини. Європарламент вирішив віддати Приз імені Андрія Сахарова за свободу думки Аннану «та всьому штабу ООН як знак пам’яті про Вієйра ді Мелу та інших працівників Організації, котрі втратили свої життя, намагаючись встановити мир у світі», наводить текст документа Асошіейтед Пресс. Вшанований відзнакою голова місії ООН у Багдаді разом з іще дев’ятнадцятьма особами став жертвою вибуху біля представництва Організації у серпні. Нагорода, названа іменем відомого радянського дисидента, вручається щороку за видатні досягнення у сфері боротьби за права людини і демократію. У цьогорічному змаганні Аннан випередив колишнього керівника групи інспекторів ООН з озброєнь Ганса Блікса та голову МАГАТЕ Мохамеда Ель-Барадеї. Премія у $58 тисяч буде вручена Кофі Аннану 29 січня на спеціальному засіданні у Брюсселі.
Вердикт: Дюранті варто позбавити премії
Журналіста Уолтера Дюранті варто позбавити Пулітцерівської премії. Таку рекомендацію «Нью-Йорк Таймс», яка у 30-роках видрукувала «призовий» матеріал, зробив професор історії Колумбійського універститету Марк ван Хаген. У результаті розслідування науковець дійшов висновку, на якому наполягають і українці — репортажі Дюранті про життя у Радянському Союзі були необ’єктивними і далекими від істини. У статті, яка отримала найвищу відзнаку американської журналістики 1932 року, жодним словом не згадано штучний голодомор в Україні, що забрав мільйони життів. Це дало згодом підстави деяким дослідникам називати Дюранті апологетом Сталіна і призвело до гарячих дискусій стосовно достовірності опублікованого більше ніж сімдесят років тому матеріалу. В ході попереднього розслідування, що велося у 80-х — на початку 90-х років, спеціально створена слідча комісія вирішила залишити за Дюранті статус пулітцерівського лауреата. Наступне засідання журі Пулітцерівської премії, присвячене розгляду питання про позбавлення Дюранті нагороди, відбудеться 21 листопада.
Афганістан роззброюється
Глава уряду Афганістану Хамід Карзай учора оголосив про набуття чинності програми з роззброєння 100 тис. членів незаконних збройних формувань. Програма розрахована на два роки. Х. Карзай оголосив про початок Програми з роззброєння, демобілізації та реабілітації у Кундузе (північ Афганістану) перед приблизно тисячею бойовиків, які вирішили здати зброю. Виступаючи перед присутніми, Х. Карзай сказав, що Афганістан повинен почати джихад (священну війну) за мир і відновлення країни. Програма фінансується на кошти ООН. Відповідно до її умов, члени незаконних збройних формувань в обмін на здану зброю отримують грошову компенсацію, а також одяг і талони на харчування. Крім того, деяким із них можуть запропонувати роботу. На думку критично налаштованих спостерігачів, малоймовірно, що ця програма матиме великий успіх, оскільки голови місцевих формувань навряд чи дозволять своїм підлеглим позбутися зброї. Крім того, програма не передбачає здачу великої артилерії та танків, які мають найбільші польові командири.
«Ротація» у Раді Безпеки ООН
Бразилію, Румунію, Філіппіни, Алжир та Бенін обрано новими непостійними членами Ради Безпеки ООН. З 1 січня вони змінять Мексику, Болгарію, Сирію, Камерун та Гвінею, чий дворічний термін закінчується у грудні. На голосуванні, що відбулося у четвер на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, із 182 держав світової спільноти кандидатуру Беніну підтримала 181 країна, Філіппін — 179, Алжиру — 178, Румунії та Бразилії — по 174. Рада Безпеки ООН складається із 15 членів. П’ятеро з них — США, Росія, Китай, Велика Британія та Франція — є постійними і мають право вето. Із колишнього складу у РБ залишаться Іспанія, Німеччина, Чилі, Пакистан і Ангола. Місця у Раді Безпеки ООН розподіляються за географічною ознакою. Серед непостійних членів три країни мають представляти Африку, дві — Азію, дві — Латинську Америку, дві — Західну Європу й одна — Східну Європу.
