Прем’єр-міністр України Віктор Янукович учора звернувся до парламенту з проханням розглянути 16 вересня питання щодо формування Єдиного економічного простору. Про це вчора повідомив голова Верховної Ради Володимир Литвин. Урядовці, схоже, остаточно розгубилися при розгляді проекту угоди, яку має підписати Президент Леонід Кучма в Ялті наступного четверга. Парафований першим віце-прем’єром Миколою Азаровим в Астані проект угоди про ЄЕП, схоже, поставив Президента у незручне становище. Ситуація загрожує зривом принаймні частини програми Ялтинського саміту СНД.
Два попередні розгляди «єепівського» питання в уряді так і не відповіли на головні запитання, які, до речі, численні експерти ставили чинному уряду ще з часу проголошення заяви про створення ЄЕП у лютому цього року в Москві. Чи відповідає ЄЕП проголошеному офіційним Києвом курсу на європейську інтеграцію? Чи відповідає проект угоди щодо ЄЕП внутрішньому законодавству? Чи не перекреслить Україна одним підписом на Ялтинській зустрічі усі свої сподівання вступити до Євросоюзу? І чи не поступиться держава власним суверенітетом Росії, яка, очевидно, матиме домінуючу роль у можливому інтеграційному утворенні? Запитання надто непрості. Проте час їх обміркувати був. Цілком очевидно, що ледве не єдиною людиною в уряді, яка виступає на захист ЄЕП, залишається перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров. У той час як Міністерство закордонних справ звертає увагу, що із реалізацією ідеї ЄЕП за російським сценарієм (а йдеться фактично про створення східного «Євросоюзу», із відповідною глибиною інтеграції) Україна назавжди може позбутися навіть мінімальної можливості потрапити в ЄС. У Міністерстві юстиції наголошують, що проект документу по ЄЕП суперечить Конституції. Особливо в тій частині, де йдеться про створення так званого «регулюючого органу», якому сторони — Казахстан, Білорусь, Росія і Україна — мають делегувати частину своїх повноважень. Фактично ж ідеться про створення наднаціонального органу, що суперечить Основному Закону. В разі поданні в Конституційний Суд «казахської» угоди про ЄЕП ймовiрнiсть негативного висновку є високою.
Директор Центру європейського та порівняльного права, кандидат юридичних наук Станіслав Шевчук, зокрема, зауважив «Дню», що в Угоді про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною та ЄС йдеться про адаптацію вітчизняного законодавства до «єесівського». Тим часом, нагадує фахівець, у проекті угоди щодо ЄЕП існує положення про гармонізацію законодавства між чотирма пострадянськими країнами. У цьому, переконаний експерт, криється протиріччя, оскільки «за своїм духом» законодавство «четвірки» має зовсім інші цінності, ніж європейське право. Україна, таким чином, може потрапити у дуже неприємну ситуацію, коли доведеться виконувати одразу два взаємовиключнi в питанні права документи: з одного боку — УПС, а з іншого — угода по ЄЕП. Пан Шевчук вважає, що Україна зацікавлена у створенні зони вільної торгівлі між державами СНД, однак при обов’язковому урахуванні вимог Світової організації торгівлі, куди офіційний Київ прагне вступити в наступному році. «Якщо ж йдеться про інтеграцію, глибшу від створення зони вільної торгівлі, а саме — про створення наднаціональних органів та гармонізацію законодавства в рамках ЄЕП, то утворення переступає всі межі просто економічної співпраці», — підкреслює директор Центру. «У цьому випадку йтиметься про створення ЄЕП за моделлю Євросоюзу, але за принципами азійськими», — впевнений Станіслав Шевчук.
Те, що більшість членів уряду України дуже добре розуміють застереження, висловлені вище, абсолютно ясно. І про це міністри заявляють відкрито. Однак, що їм заважало раніше загальмувати процес на етапі підготовки документів по ЄЕП? Не віриться, що перший віце-прем’єр і міністр фінансів Микола Азаров працював над ними в конспіративному режимі. Не зрозуміло, чому до розробки проекту угоди не були долучені ті міністерства, які зараз висловлюють свої занепокоєння з приводу підписання угоди в нинішньому вигляді. Якщо ж працювали всі разом, то хто допустив фіксування в документі безлічі юридичних «бліх», які видно неозброєним оком?
На засіданні Кабінету Міністрів, в основному присвяченому розгляду питання вступу України до ЄЕП, першими виступали так звані «профільні» міністри, які мали суттєві застереження до угоди і концепції ЄЕП. Це міністр економіки і з питань євроінтеграції Валерій Хорошковський, міністр юстиції Олександр Лавринович та керiвник МЗС Костянтин Грищенко. «Очевидно, вони відчували свою правоту і прийнятність своїх аргументів, — так оцінив тональність виступів міністрів у розмові з кореспондентом «Дня» присутній на засіданні народний депутат, член фракції «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко. — Тому виступали дуже переконливо». Основні аргументи, якими оперували в своїх доповідях згадані члени Кабінету, полягали в такому:
1. У наддержавному органі, створення якого передбачається угодою, більшість голосів буде не в України, оскільки голоси розподіляються шляхом визначення економічного потенціалу. За таким підходом 3/4 голосів в цьому органі належатиме Росії, Білорусі і Казахстану, оскільки ці країни мають консолідовану позицію і в переговорах виступають як одна сторона. Тому всі економічні рішення будуть не на користь України.
2. Серйозні застереження викликають ті статті угоди і концепції, які передбачають передачу частини суверенітету кожної із сторін цьому наддержавному органу. В документах це написано «чорним по білому».
3. Третє застереження — погодження і синхронізація вступу до міжнародних організацій всіма чотирма сторонами. В українському варіанті це говорить про те, що переговори щодо СОТ, які з боку України є найбільш просунутими, повинні згорнутися, і ми мають повернутися на позицію Російської Федерації, у якої маса застережень в цьому питанні і взагалі немає потреби вступати до Світової організації торгівлі.
Далі, за словами Кириленка, в обговоренні взяли участь народні депутати. До честі прем’єра В. Януковича, нікого не обмежували в часі і в слові, і тривалість виступу була питанням вихованості депутатів. Парламентарі (а їх на засіданні було близько 40 осіб) вказували на майже десять статей угоди дрібнішого характеру, кожна з яких має незворотні негативні наслідки для України, починаючи від єдиного митного тарифу, що б’є по економіці і суверенітету України, і закінчуючи процедурою виходу із угоди про ЄЕП, яка можлива для України тільки після виконання всіх зобов’язань і домовленостей, що нею взяті і офіційно затверджені. Іншими словами, депутати вказували на те, що виходу назад із ЄЕП немає.
Після виступу народних депутатів, — розповідає В.Кириленко, — позицію трьох «профільних» урядовців підтримала ще частина членів Кабміну, і було прийняте рішення, яке вже відоме експертам, журналістам, громадськості — доручення профільним міністерствам підготувати розширений текст застережень, а Міністерству закордонних справ підготувати доопрацьовані документи як угоди, так і концепції.
За словами народного депутата, «ситуація ускладнювалась тим, що не було віце- прем’єра Миколи Азарова, який і парафував тексти, внаслідок чого змінити на цьому етапі жодну букву в тексті не є можливим. Тому мова йде лише про застереження, які потім повинні бути взяті до уваги. Апологетів ЄЕП, за відсутності Азарова, в уряді просто не виявилося, що стало ще одним підтвердженням того, що всі члени Кабінету усвідомлюють, що в випадку ухвалення позитивного рішення щодо ЄЕП Кабінетом Міністрів це рішення буде порушувати Конституцію і цілу низку законів України».
Можна припустити, що в парламенті розгромлять новий інтеграційний вектор; можна припустити, що уряд прислухається до депутатських рекомендацій; можна припустити, що Президент врахує в свою чергу урядові рекомендації утриматися від підписання на цьому етапі. Як поставляться до цього в Росії? Усе-таки Москва — не Брюссель, де, можливо, й не розуміють тонкощів прийняття державних рішень у колишніх союзних республіках. Кремль може не на жарт образитися на ламання домовленостей своїм сусідом. Зрештою, хто може гарантувати, що російська делегація з тим же успіхом не відмовиться взяти участь у Ялтинському саміті СНД 18 — 19 вересня? Утім, не будемо поспішати з невтішними прогнозами. Зрештою, пригадується, Володимир Путін не виключав можливості навідатися до Києва перед Ялтинським самітом. Російський лідер точно постарається не дозволити розвалитися «єепівській» ідеї, втілюваній Кремлем з такими зусиллями. А головне з метеорною швидкістю: в лютому — ідея, у вересні — документ.
Деякі урядовці в неофіційних розмовах не виключають, що угоду по ЄЕП буде підписано із застереженнями. Отож, вихід із ситуації є. Адже можна просто домовитися про доопрацювання документа, щоб він відповідав інтересам не лише одної чи навіть чотирьох країн, а всіх членів Співдружності незалежних держав. І якщо будемо говорити про зону вільної торгівлі, то обов’язково на засадах СОТ. Якщо порушимо питання гармонізації законодавства, то — відповідно до європейського. Якщо ж говоритиметься про наднаціональний орган — то без України...
