Українське вугільне лобі сформулювало свої вимоги до уряду і парламенту. Учора в Києві розпочався з’їзд Профспілки працівників вугільної промисловості, де його голова, Віктор Турманов, вельми конкретно оголосив, чого чекають українці від держави. При цьому він не виключив, що, якщо попередні домовленості, укладені на з’їзді, залишаться обіцянками, Хрещатику нагадають про стукіт шахтарських касок. Для переконливості профспілка розповсюдила інформацію про те, що на сьогоднішній день об’єднує 90% працівників галузі.
Передусім, ППВП вимагало від уряду погодитися зі збільшенням сумарного обсягу державних дотацій галузі до 3,5 мільярда гривень. Відмітимо, що у вже затвердженому Кабінетом Міністрів проекті бюджету-2004 на це передбачено 2,9 мільярда. Голова галузевого комітету Верховної Ради Андрій Клюєв учора з трибуни з’їзду пообіцяв відстояти обсяг дотацій на рівні 3—3,5 мільярда гривень, що навіть викликало в залі де-не-де оплески. Але при цьому сам головний парламентський енергетик визнав, що «навколо бюджету зараз iде політична війна, і треба прикласти багато зусиль, щоб її виграти».
Крім того, ППВП вимагала від Кабінету Міністрів повернути шахтам 795 мільйонів гривень, які «забули» виплатити з торішнього бюджету. Всю цю суму запропоновано направити на погашення заборгованості із зарплати шахтарям. На сьогодні цей борг складає близько 1,2 мільярда гривень. Міністр палива і енергетики Сергій Єрмілов пообіцяв вирішити цю проблему до кінця 2004 року. Галузева профспілка заявила про готовність піти на цей компроміс за умови: всі поточні зарплати буде не тільки виплачено вчасно, а й підвищено найближчим часом. На сьогоднішній день середня зарплата українського шахтаря становить 632 гривні. У рейтингу прибутків ця професія посідає 18 місце в країні.
Профспілковий лідер Віктор Турманов оцінив якість державного управління галуззю як недостатню, у зв’язку з чим вимагав від уряду розглянути питання про відродження Міністерства вугільної промисловості. Ця ідея активно дискутується в уряді в останні місяці, але шанси на її реалізацію, судячи з усього, невеликі. Міністр палива і енергетики Сергій Єрмілов є прихильником комплексного підходу до регулювання ПЕК. Про те, що проблеми вуглярів потрібно розглядати, враховуючи інтереси всієї енергетики, на з’їзді заявив і голова парламентського комітету Андрій Клюєв. Він відомий тим, що є представником бізнесу, який працює на теплових електростанціях. У зв’язку з цим вельми доречно прозвучало його попередження про те, що заборгованість «Енергоринку», яка різко зросла останнім часом перед ТЕС (понад 700 мільйонів гривень), обіцяє по ланцюжку відгукнутися зривом розрахунків із шахтами, що продають тепловикам вугілля.
Не обійшлося на з’їзді й без емоцій. Забійник шахти ім. Дзержинського Олександр Герасимов, вийшовши на трибуну, схоже, вирішив висловити президії все, що наболіло, насилу стримуючи міцні слова. «Ви, президенти-міністри, обіцяєте і не виконуєте. Помінявся б я з вами місцями, щоб у забій спустилися. Може, тоді виконали б обіцянки», — заявив забійник, дивлячись на розгублені обличчя урядових і парламентських керівників. За словами Олександра Герасимова, престижність професії шахтаря у молоді зараз катастрофічно впала, і якщо молодий працівник після приходу на шахту пропрацює три місяці, це вважається рекордом.
Загалом же, з’їзд ППВП зафіксував посилення лобістського потенціалу організації. На це вказує й утвердження нового статуту, згідно з яким влада в профспілці стає більш централізованою. Після відвертої поразки за підсумками бюджетного процесу минулого року, вугільні генерали усвідомили, що час активізуватися. Розуміючи, що нервувати таку публіку небезпечно, представники влади на з’їзді поводяться поступливо, обіцяючи максимальне сприяння. Можна не сумніватися, що сьогодні на з’їзді в тому ж дусі виступить прем’єр-міністр. Що таке шахтарські страйки та походи на Київ напередодні президентських виборів, він, напевно, добре уявляє.
