У день відкриття чергової четвертої сесії парламенту глава українського уряду Віктор Янукович не приховував, що сподівається на цій сесії якось компенсувати прорахунки у роботі з депутатським корпусом. Вони проявилися у тому, що неприйнятими залишилися багато законів, спрямованих на вдосконалення податкового законодавства. Зі слів Януковича, уряд хотів би, щоб депутати розглядали податкові законопроекти паралельно з проектом бюджету, щоб бюджет-2004 (уряд має намір довести його доходи до небаченого досі в Україні рівня — 60 млрд. грн. ) було прийнято на новій податковій базі. Проте прем’єр не взяв на себе й уряд відповідальності за нинішню невизначену ситуацію у податковому і бюджетному полі, а навіть відзначив, що Кабінет Міністрів зробив усе, «щоб новий бюджет було прийнято на новій податковій основі». (Про те, що це принаймні не зовсім так, свідчить вето Президента на закон про ПДВ, не без проблем прийнятий на минулій сесії).
Хоч би що там було, і уряд, і парламент вкотре опинилися у гострому цейтноті —згідно із законодавством, податковий процес слід завершити до 15 вересня. І це при тому, що в умовах практично розпочатої виборчої кампанії, яка проходить на тлі обговорення підходів до політреформи, є небезпека політизації також і бюджетних проблем.
Щоправда, з перших днів роботи Верховної Ради з’явилися симптоми, що свідчать про позитивний настрій. Зокрема, комітет із питань фінансів і банківської діяльності підтримав більшість пропозицій Президента Леоніда Кучми до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідаючи на запитання «Дня», перший заступник голови комітету Віктор Капустін сказав, що комітет прийшов до спільної думки стосовно пропозиції Президента практично з усіх питань. Зі слів Капустіна, справа тепер тільки за урядом, який повинен у себе — Мінфін, митна і податкові служби — узгодити податкові деталі. Що стосується іншого каменя спотикання під час створення нової податкової бази — скасування податкових пільг, то це питання можуть вирішувати при роботі над проектом бюджету.
Ще влітку перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров говорив, що уряд України планує повністю трансформувати податкову систему до кінця року. Зокрема, зазначив М. Азаров, на вересневій сесії парламенту потрібно буде прийняти ряд законопроектів, що скасовуватимуть різні системи оподаткування. «Йдеться про скасування різних систем оподаткування і скасування пільг, які ще залишилися, передусім у сільському господарстві», — сказав він. Противники податкової реформи на селі заявляють, що для цього вибрали невдалий рік. «Жоден рік для такої реформи не буде вдалим, і немає гарантій, що невирішення цих питань на селі дозволить покращити ситуацію його фінансування», — промовив він, додавши, що реальною підтримкою для села буде перехід від пільг до адресних дотацій. Разом із тим, на думку Азарова, є «ризик втратити певну частину доходів бюджету», насамперед місцевих. При цьому віце-прем’єр не погоджується з тими, хто побоюється, що введення єдиного 13-відсоткового прибуткового податку приведе до втрати доходів місцевих бюджетів. На його думку, за рахунок зростання економіки і фонду зарплати, а також виходу зарплати з тіні втрат не буде. Зокрема, віце-прем’єр послався в цьому на те, що після прийняття закону про 13-відсотковий прибутковий податок нарахування зарплати через банки щомісяця збільшуватиметься приблизно на 1 млрд. грн.
Чи підтвердяться ці цифри також і після осені? Думається, що залишені практично без змін соціальні нарахування у фонд заробітної плати не стимулюють достатньою мірою роботодавців виводити зарплату з тіні, тоді як можливості найманих працівників вимагати цього є вельми проблематичними... Схоже, у цьому питанні уряд більше видає бажане за дійсність.
У ході обговорення нового податкового законодавства можливе також і виникнення підводних каменів. Один із них — це проблема ПДВ, об яку депутати спiткнулися минулої сесії. Можна припустити, що дискусія, незважаючи на думку фінансового комітету, знову виникне, особливо у зв’язку з тим, що досі залишається практично невирішеним питання повернення ПДВ експортерам. Борг держави з цієї позиції, за деякими даними, вже виріс до 4 млрд. грн. І це хвилює не тільки вітчизняних підприємців, а й міжнародні фінансові організації. Тим часом Нацбанк вважає за краще достроково повертати борги їм, тоді як уряд ніяк не може розплатитися з кредиторами всередині країни. Це питання неминуче виникне в ході парламентського обговорення і може дещо змішати також і бюджетні карти.
Можна також припустити, що виникне гострa дискусія щодо податку на нерухомість. Багато експертів вважають, що цей податок повинні вводити поетапно і диференційовано. Оскільки більшість основних виробничих фондів мають високий ступінь зносу, то введення цього податку призведе до дестабілізації економіки. Податок на нерухомість, що знаходиться у власності фізичних осіб, зважаючи на низький рівень життя громадян, може викликати соціальну напруженість.
Серед податкових проблем, щодо яких досі немає одностайності навіть у лавах уряду, фігурує податок на прибуток підприємств. Зокрема, Мінекономіки схиляється до того, що ставку цього податку необхідно зберегти на рівні 30%, щоб компенсувати втрати місцевих бюджетів після введення єдиного 13-відсоткового прибуткового податку з фізичних осіб.
Не до кінця зрозуміла і ситуація з власниками скасованого законодавцями торгівельного спецпатенту. Податкова адміністрація, реагуючи на протести підприємців, обіцяла не застосовувати до них яких-небудь «жорстких заходів» до 1 жовтня. Але далі постане питання про касовий апарат, який стає, згідно з новим законодавством, обов’язковим атрибутом усіх торгівельних точок. Чи вистачить у підприємців часу і коштів, щоб вирішити це питання? І якою буде після названої дати позиція податкової?
Загалом, Україну найближчими місяцями чекає податковий цейтнот. Усі розуміють, що так збирати і так платити більше не можна, але часу й політичних можливостей для доведення до розуму податкової реформи дуже мало.
