На зборах акціонерів ВАТ «Укртранснафта» учора сталася сенсація. З посади голови наглядової ради було усунуто голову НАК «Нафтогаз України» Юрія Бойка (йому надано мiсце заступника), а до ролi головного «спостерігача» піднявся заступник міністра Кабінету Міністрів Костянтин Петров.
Збори акціонерів — це завжди більш ніж значуща подія для будь-якої компанії. Але збори ВАТ «Укртранснафта», що є, по суті, досить формальним заходом (у компанії всього лише один акціонер — держава в особі НАК «Нафтогаз України»), можуть дати новий імпульс розвитку надзвичанйо важливого українського проекту — нафтопроводу Одеса— Броди, що плавно або, скоріше, з деякими потугами переростає в Євроазійський нафтотранспортний коридор, через який каспійська нафта може вирватися на європейський оперативний простір. Але поки не зрозуміло, знайде ця труба зрештою правильний шлях чи так і закінчиться на українській території, будучи німим докором усім, хто своєчасно не вирішив питання її наповнення...
Глибину проблеми чітко розуміють у керівництві країни. Не випадково саме напередодні стало відомо про те, що Президент України Леонід Кучма знову призначив Ю. Бойка першим заступником міністра палива та енергетики й водночас — главою компанії «Нафтогаз України».
У пресі вже неодноразово описано конфлікт між керівництвом двох названих компаній (різночитання стосуються напрямку руху нафти, причому «Нафтогаз України» виступає за реверс, тобто за перекачування нафти не з Одеси, а в порт «Південний»). Знаючи це, можна припустити, що Бойко отримав карт-бланш не тільки на уважне вивчення результатів фінансово-господарської діяльності підвідомчої структури, що почалося на тривалих зборах одного акціонера ще 21 липня. Адже знайти якісь недоліки (наприклад, у методиці підрахунку прибутку) не так уже й складно. Не виключалися також і якісь кадрові рішення, яких спочатку не було на порядку денному. На зборах планувалося розглянути звіт голови правління про реалізацію проекту створення Євроазійського нафтотранспортного коридору, а також звіт глави правління про підсумки фінансово-господарської діяльності; внести зміни та доповнення до статуту й інших документів.
Водночас тверезі голови стверджують, що різкі кадрові рішення буквально через два дні після того як Україна й Польща в присутності прем’єр-міністрів двох країн підписали в Донецьку меморандум про створення спільного підприємства з реалізації проекту Броди—Плоцьк, є неможливими. Оскільки не будуть сприйняті ні українською, ні міжнародною, особливо європейською, громадськістю. Зокрема, таку оцінку мав би підтримати й прем’єр українського уряду Віктор Янукович, «який влаштував» підписання меморандуму в тіні «Кольчуг», вельми цікавих польській стороні. Документ відображає намір «Укртранснафти» та польської компанії PERN «Przyjazn» створити СП для будівництва нафтопроводу до Плоцька. На думку українського прем’єра, будівництво польської частини нафтопроводу є спільним завданням для України й Польщі на найближчий час. Янукович, зокрема, наголосив на потребі «побудувати польську частину нафтопроводу й попрацювати з нашими партнерами з каспійського басейну щодо наповнення цього нафтопроводу» (будівництво планують розпочати не пізніше 2004 року й завершити через два-три роки). «Якщо в цьому питанні ми найближчим часом зробимо практичні кроки, будемо наповнювати нафтопровід і створимо умови, щоб він прокачував до Європи не менш як дев’ять мільйонів тонн нафти, — це буде прорив і перемо га. Якщо ми не перейдемо, як говорять, з політичної гри до розв’язання практичних завдань, — це буде поразка», — чітко розставив акценти В. Янукович. Його польський візаві Лешек Міллер запевнив, що в урядів обох країн вистачить політичної волі, щоб сприяти вирішенню цих питань.
До речі, того ж дня й у тому ж місці «Укртранснафта» і польський НПЗ Оrlen підписали меморандум про використання нафтотранспортної системи Одеса — Броди — Плоцьк. Польська сторона збирається транспортувати через нафтотранспортний коридор близько 4 млн. тонн нафти щороку.
Тим часом перебіг зборів у Києві дає чимало пiдстав для роздумів. Зiбрання довго не починалося й двічі відкладалося. Схоже, за лаштунками великої політики йшов якийсь торг. Нарешті, головний акціонер (Ю. Бойко) прибув... Короткий звіт про збори виглядає так: інформації глави «Укртранснафти» щодо порядку денного прийнято до уваги, зміни до статуту будуть внесені, але які конкретно, поки ще нікому не відомо, але iмовiрно, що йтиметься про переділ повноважень між керівництвом компанії. Зокрема, вже відомо, що замість заступника голови тепер у компанії буде виконавчий директор (ним стане відомий підписант «секретного» протоколу про реверсування нафтопроводу Станіслав Василенко).
Про що може свідчити ця кадрова рокіровка в «Укртранснафті»? Її голова Олександр Тодійчук (прихильник європейського напрямку нафтопроводу) зберіг свої позиції i тепер отримав посаду президента. У поєднанні з призначенням Петрова це може свідчити про те, що істотно укріпив свій контроль над компанією В. Янукович. Разом із тим практичне підвищення Василенка, який представляє «реверсне» або, правильніше, проросійське лобі, також не можна скидати з рахунку. Отож, збори відкладалися не просто так. Питання лише в тому, чи вдалося цим кадровим рішенням розрубати трубний вузол і чи повністю відповідає досягнутий кадровий компроміс національним інтересам країни?
