У 2005 році Польща має намір провести Рік України в Польщі. Про це, повідомляють «Українські новини», заявив президент Польщі Олександр Квасневський на засіданні конференції «Керівники регіонів України та Польщі». Зокрема, він запропонував, щоб у рамках такої акції більшу участь взяли не політики, а польська громадськість. На думку Квасневського, проведення Року Польщі в Україні в 2004 році (як повідомлялося раніше, Україна має такий намір. — Ред.) та Року України в Польщі в 2005 змогли б підбити підсумок українсько- польских відносин в період президентства Квасневського і Кучми. «День» звернувся до експертів iз запитанням:
— Що саме слiд було б включити до програми Року України в Польщi?
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ , голова Українсько-польського форуму, співголова україно-польської парламентської групи:
— На мою думку, проведення Року України в Польщі було б дуже важливим етапом для України й для українсько-польських відносин, які сягають глибокої давнини. Сьогодні ми маємо унікальні явища так званого українсько-польського вияву духовності, культури та мистецтва. Тому я вважаю, що варто було б мати таку, певною мірою, історико-культурну ретроспективу, яка б відкривала духовну та культурну спорідненість двох наших народів. Яка б показала, що в українсько-польському конфлікті, який сьогодні виходить на поверхню і про який ми так багато говоримо, безперечно, не повинні нівелюватися культурні, літературні й мистецькі цінності, які є прикладом позитивної співпраці двох наших народів. Я вважаю, що треба було б побачити те, що ми сьогодні називаємо елітарним мистецтвом, кризи і досягнення наших двох культур, які б відкривали те, чим ми сьогодні цікаві. Це надзвичайно важливо, тому що Польща — наш найближчий сусід. І іноді складається враження, що близького сусіда ти добре знаєш, але насправді — ти далекого знаєш краще, ніж свого близького. Адже ще спрацьовує стереотип, що, оскільки ми такі близькі, то знаємо одне про одного все. Я вважаю, що потрібно нести полякам знання культурних особливостей України, навіть у її регіональному вираженні. Скажімо, знання про тi ж Волинь, Полісся, Поділля, хоча вони є історично близькими Польщі. А щодо культури інших народностей, які сьогодні заселяють Україну, то, думаю, що в Польщі, мабуть, взагалі нічого не знають про них. Наприклад, про культуру кримсько-татарського народу, про наші театральні, новаторські пошуки. У нас надзвичайно цікавий живопис, дуже розвинена скульптура. Хотілося б, щоб сьогодні у Польщі було побільше представлено модерного, новаторського українського мистецтва, того, що є творчим експериментом. Тому що це нове, по суті, офіційне обличчя України.
Валентина КИРИЛОВА , директор видавництва Соломії Павличко «Основи»:
— Насамперед, необхідне повне розуміння обох сторін (української і польської в даному випадку) в кінцевій чи проміжній меті цього заходу. Якщо ця затія — для політичної галочки — одна справа, якщо ж для зближення і взаєморозуміння двох сусідніх народів — то підхід повинен бути щирим, серйозним, виваженим і добре профінансованим.
Я б визначила основною метою проведення Року України в Польщі зміну стереотипного (читай — негативного) сприйняття українців поляками як в історичному минулому, так і в сучасному бутті.
Основна дійова особа всіх пропонованих мною заходів — українська і польська молодь (менше офіційних промов і зустрічей на урядовому рівні).
Варто почати з представників польських ЗМІ (для прикладу прогресивна газета «День» запрошує і утримує на пристойному рівні одного провідного польського журналіста. Цей приклад наслідують інші ЗМІ включно з телекомпаніями. Бажаний результат — в польських ЗМІ все частіше лунає: «Які ж вони класні, ці українці!» (А ми саме такі.)
Далі за аналогією, але в тезовому порядку: надання відповідного статусу фольклорному фестивалю «Лемківська ватра» за участю ПРОФЕСІЙНИХ колективів України; участь найкращих українських рок-, поп- та інших відомих виконавців в фестивалі у Гданську; надання стипендій (Україною) двом-трьом десяткам польських студентів для перебування і навчання в Україні; здійснити до 2005 року проект перекладу польською мовою сучасних (молодих!) українських поетів та прозаїків і видати це у вигляді антологій; провести гастролі українських театрів в містах Польщі; відремонтувати українські церкви та цвинтарі на польській території тощо.
P.S. Між іншим, «прогресивна газета «День» вже багато років підряд приймає у себе на стажування не тільки студентів-журналістів з різних міст України, але й журналістів з інших країн (наприклад, з Німеччини і Британії). Ми готові прийняти колег з Польщі, якщо в них є щира зацікавленість у розумінні України. Зрозуміло, що ця акція матиме сенс, якщо буде підтримана іншими ЗМІ — як польськими, так і українськими.
