У рамках дискусії, розпочатої в «Дні» Агеєвою («Інтелектуалка чи класна дама?», «День» №73) наш читач Андрій Єрема-Єременко з Києва запропонував на сторінках газети обговорити питання якості знань з іноземної мови, які отримують наші діти в школі, та подумати над тим, що заважає нашим дітям вільно володіти цими мовами. «День» запропонував оцінити й прокоментувати ситуацію різним фахівцям у цій галузі, тим більше, що в наступному навчальному році іноземна мова в школах столиці вивчатиметься з першого класу.
Валентина ПАНАСЮК, учитель англійської мови київської школи № 288 (досвід роботи за даним фахом — 25 років):
— Рівень знань з англійської мови в нашій звичайній, неспеціалізованій школі досить високий. Однак дітям дуже бракує мовної практики, вони сильні в граматиці, в теорії і програють в умінні спілкуватися іноземною мовою в порівнянні з тими своїми однолітками, які мають можливість часто бувати за кордоном. У старших класах програмою передбачено лише дві години на тиждень на вивчення іноземної мови. Це недостатньо для оволодіння предметом на високому рівні. А проте, коли учні нашої школи виїжджали на тимчасове навчання до англомовної країни (Сполучених Штатів, Англії), то не лише виявлялися здатними спілкуватися іноземною мовою в побуті, але й успішно навчатися англійської. Їм було складно лише попервах, а опинившись у новому для них мовному середовищі, дiти дуже швидко пристосовувалися.
Вадим ТРИГУБЕНКО, директор Педагогічного музею України:
— Існує три основні умови, за яких можна навчити дитину іноземній мові на рівні вільного володіння. Але вони сьогодні ще не спрацьовують.
В XVII—XVIII століттях, коли міжнародною мовою була латинь, то в католицьких школах не тільки всі предмети викладалися латиною, але навіть у стінах навчального закладу дітям між собою заборонялося розмовляти iншою мовою, крім латині. З одного боку, це можна трактувати, як денаціоналізаторський рух в різних країнах, тим більше, що латинь була мертва мова і тому будь-яким народом сприймалася як іноземна. З іншого боку, діти за таких умов мали гарну мовну практику, вони мусили спілкуватися латинською мовою, бо їх суворо карали за порушення цього правила. В XIX столітті в класичних гімназіях, тобто з гуманітарним спрямуванням, вивчали чотири іноземні мови — давньогрецьку, латину, німецьку та французьку мови. В реальних гімназіях, природничо-математичного ухилу вчили дві іноземні мови — німецьку і французьку.
Я не можу сказати, що сьогодні методики викладання гірші, ніж вони були в XIX столітті. Але тут спрацьовує низка факторів. Перший — це дисциплінарний, який сприяє засвоєнню матеріалу дітьми. Ми зараз кажемо, що йдемо до вільної школи, що треба поважати особистість дитини. Дійсно, поважати дитину потрібно. Але якщо в сучасній школі одна дитина під час уроку поклала ноги на стіл, а друга сидить і їсть, то чи буде відбуватися засвоєння матеріалу за таких умов? Українській народ завжди з європейської педагогічної традиції брав саме краще, тому і зараз нам потрібно зорієнтуватись правильно. Ще один фактор, який заважає якісному вивченню іноземних мов в наших школах — це плинність кадрів. Особисто у мене в школі кожні півроку мінялася вчителька французької мови. Чи міг я знати мову? Щоб скласти іспити в університет за шкільною програмою, я мусив піти на курси. В дореволюційних гімназіях вчителеві дозволялося залишити викладання в своїх класах тільки через серйозну хворобу, протягом навчального року заборонялося переходити на іншу роботу. А в нас зараз в школах дуже часто міняються вчителі, і це не сприяє засвоєнню знань. Якщо говорити про дисциплінарний чинник, то в XIX столітті були інструкції, згідно яких діти не мали права після дев’ятої години вештатись по вулиці, ходити на різні видовища... Ці вимоги виконувались, і діти змушені були працювати.
Можливості якісного вивчення іноземних мов залежать від того, на скільки ця мова у вжитку в соціумі, на скільки нею володіють у сім’ї, від якості шкільної освіти. Оскільки на сьогодні таких умов немає, то і володіння іноземними мовами у нас не на бажаному для нас рівні. Але треба підходити до цього зі здоровим глуздом.
Ми в Україні не повинні прийти до такої ситуації, коли назви на магазинах українською мовою поміняємо на вивіски англійською мовою. Звичайно, англійська мова міжнародна і якість навчання цій мові потрібно підвищувати, але це вже буде відбуватись поступово. Головне, щоб в умовах глобалістичних ідей не була втрачена любов до рідної мови, знання рідної мови. Вивчати мови потрібно паралельно. А якісні методики належним чином потрібно втілювати в життя.
Сергій БОЛТIВЕЦЬ, заступник директора з науково- експериментальної та організаційної роботи Інституту психології імені Григорія Костюка АПНУ:
— Я хочу звернути увагу на психофізіологічні закономірності в засвоєнні знакових систем, на яких ґрунтується світова психологічна думка та українська школа психології. Українська дитина має гарні можливості до засвоєння фонетичної бази інших мов, тому що система вимови звуків української мови у порівнянні, наприклад, з англійською мовою на 20% більша. Система лексичних засобів української мови, артикуляційних засобів української мови більша і багатша, ніж система англійської мови.
Ще треба звернути увагу на моменти етнічної психології, які, як правило, не помічаються. Йдеться про високий розвиток образних, чуттєвих уявлень. Щоб відтворити ті чи інші лексичні нюанси слова, потрібно його наповнити певним ставленням, почуттям. Українців здатні на велику палітру відчуттів, кожне з яких шукає свого позначення в певних символах, в тому числі й іншої мови. Ось чим пояснюється з погляду психології здатність українців відносно легко засвоювати іноземні мови.
Мирослав-Любомир ЧЕПА, батько випускниці Києво- Могилянського колегіуму, завідувач лабораторії загальної та етнічної психології:
— Я вважаю, що в початковій школі дітей іноземній мові повинен вчити носій цієї мови. Моя дитина вчилась в школі, де запросили до викладання американського пенсіонера, який не знав ані російської, ані української мов. Діти змалечку були змушені спілкуватися з вчителем англійською мовою. Коли моя дитина в 12-річному віці поїхала у Німеччину і хотіла там спілкуватися англійською мовою, то німці їй категорично заборонили це робити, і дівчинка змушена була користуватися німецькою, хоча цю мову вона тільки починала вивчати. В результаті вона зараз вільно розмовляє німецькою, легко перекладає. Для вивчення іноземної мови обов’язково потрібно знаходитись у середовищі носіїв іноземної мови, яку вивчаєш.
