Держкомрезерв готує атаку на боржників. Роками накопичувана заборгованість різних структур, що користуються «засіками Батьківщини», на сьогодні вже становить 3,2 мільярда гривень. А якщо до цієї суми додати штрафні санкції, то вона збільшиться майже вчетверо. Новий голова Держкомрезерву Микола Пісоцький вважає, що значну частину боргів реально повернути вже цього року. Свої пропозиції з цього приводу він уже передав на затвердження Кабінету Міністрів.
— Миколо Федоровичу, чого чекати боржникам Держкомрезерву у найближчому майбутньому?
— Дебіторська заборгованість у Держкомрезерву сьогодні перевищує три мільярди, не враховуючи штрафних санкцій. Це на сьогодні основний ресурс, який ми можемо використати на відновлення нашої системи. Ми вперше взяли за найголовніше роботу з боржниками, тому що придбання товарів стало можливим тільки за рахунок погашення дебіторської заборгованості. Ми розуміємо, що бюджет має скромні можливості, ми на них особливо і не розраховуємо. Насамперед ми посилили роботу в судах. Щотижня розглядають до 100 судових справ. Пропонуємо ми і нетрадиційні способи. Вже внесено у Кабінет Міністрів пропозицію винагороджувати юридичні фірми за реально повернені через суди Держрезерву суми погашеної дебіторської заборгованості. 20% від реально отриманої таким чином суми ми можемо витрачати на погашення витрат юридичних фірм. Якщо це приймуть, думаю, що великі юридичні фірми із задоволенням відстоюватимуть наші інтереси. У нас сьогодні скромний ресурс у юридичної служби. Зарплата юриста становить близько 500—600 гривень. Необхідно однозначно залучити великі юридичні фірми з кваліфікованим потенціалом, щоб вони попрацювали на повернення дебіторської заборгованості. Сьогодні охочих добровільно віддавати борги Держкомрезерву практично немає.
— Серед юридичних компаній плануєте оголосити тендер?
— Я думаю, що буде вільний доступ до участі. Можна провести і тендер. І хто першим запропонує нам свої послуги, займеться справою і поверне гроші, той і виграє. Але нам необхідно передусім поки що підтвердити це рішення постановою Кабінету Міністрів. Якщо ми отримаємо рішення уряду, то за нашими скромними підрахунками, близько мільярда гривень ми можемо отримати вже протягом найближчих восьми місяців. Ми часто стаємо неконкурентоспроможними в судах через те, що підприємства-боржники наймають дуже сильних юристів.
— Які підприємства мають найбільші борги перед Держрезервом?
— Найбільше тут державних підприємств, є також уже розформовані КСП. На підприємства Мінпаливенерго припадає 2,5 мільярда гривень, на НАК «Нафтогаз України» 724 мільйони. ДАК «Хліб України» з відсотками нам винен 1,5 мільярда. Отже, за них можна буде братися і реально вирішувати проблему. Скажімо, якщо компанії «Хліб України» нічим розрахуватися, ми готові, щоб вони передали нам хлібокомбінати. Ми їх візьмемо до системи Держрезерву. Тим більше, наша структура працює з державним ресурсом найорганізованіше.
— Ви не побоюєтеся значного політичного опору в зв’язку зі спробою «вибити» такі великі борги?
— По-перше, мене, я думаю, підтримає громадськість, уряд та Адміністрація Президента. Тому що повернення боргів Держрезерву — це збільшення можливостей держави. Передусім, це посилення нашої можливості купувати продукти харчування і зерно. Наступного року, думаю, ні для кого не є таємницею, що буде непроста ситуація із зерном, і ми повинні мати ресурс для закупівель, щоб підстрахувати ринок від значного зростання цін.
— Як могла виникнути ситуація, що Держкомрезерв і ДАК «Хліб України» стали, по суті, конкурентами у боротьбі за бюджетні гроші, призначені на закупівлю зерна в цьому році?
— Ми не конкуренти, у нас різне призначення. Держрезерв повинен виражати інтереси уряду. І в його інтересах буде підтримка ціни на продукти харчування. Думаю, що бюджетні кошти слід зосередити у Держрезерві. Ми не ставимо за основу отримання прибутку. А ДАК «Хліб України» — це підприємство, яке природно зобов’язане заробляти прибуток. До того ж вони можуть активно працювати на зовнішньому ринку, а ми робимо інтервенцію тільки на внутрішньому. Отже, у нас різні функції. Але якщо грошові кошти будуть у нас, то зерно в резерві зберігатиметься точно, якщо у ДАК «Хліб України», то вони ним вільно розпоряджатимуться. Ця компанія ніколи не була державним резервом.
— Відомо, що Держкомрезерв і сам має борги перед відповідальними зберігачами, у зв’язку з чим вони іноді забирають те саме державне зерно собі в рахунок оплати. Як вирішуватимуть цю проблему?
— Ми заборгували відповідальним зберігачам 500 мільйонів, ми плануємо найближчим часом із ними активно розраховуватися. Крім того, ми пропонуємо нарешті закласти до бюджету кошти на відповідальне зберігання. Також ми плануємо поставити на відповідальне зберігання зовсім невеликі обсяги. З цього сезону ми ліквідуємо відповідальне зберігання щодо продуктів харчування і більшості промислових товарів. Це дозволить нам зекономити значні кошти.
