Наступним кроком у реалізації політичної реформи має стати створення єдиного, узгодженого як у стінах парламенту, так і між депутатським корпусом та Президентом України, проекту закону щодо поправок до Основного Закону. Такої думки дотримується народний депутат, лідер групи «Демократичні ініціативи», член робочої групи з розробки змін до Конституції Степан Гавриш. За його словами, робоча група Верховної Ради свій варіант закону вже практично узгодила, і тепер слово за Президентом. Про це зокрема і про перспективи реформи загалом — у розмові з кореспондентом «Дня».
— У якому стані на сьогодні перебуває проект закону щодо політичної реформи, над яким працює парламентська робоча група? Чи можна вже говорити про досягнення компромісу хоча б у її рамках?
— Стосовно законопроекту ще йдуть напружені дискусії. Але вони можуть бути завершені впродовж наступних півтора-двох тижнів, оскільки основні, концептуальні позиції ми вже узгодили. Визначена архітектура політичної системи влади, ми домовилися про термінологічний словник, який визначає сутність цих змін. Приміром, дається пояснення термінів «політична партія», «політичний блок», «парламентська більшість» тощо. Зрозуміло, що підтримане все це в сесійному залі може бути лише за умови досягнення консенсусу, і тому зараз уважно вивчаються пропозиції кожної фракції. Ми зійшлися на необхідності проведення «круглого столу» за участю Президента для визначення і його позиції. Більшість членів комісії стоять на тому, що найкраще було б дочекатися президентського законопроекту, щоб мати змогу звести зусилля з двох боків — парламентського та президентського, в єдиний документ.
— У чому суть «архітектури» влади, про яку йдеться?
— Документ покликаний забезпечити сильну владу, де кожна з гілок наділена достатньо впливовими важелями стримування, що унеможливлюють, з одного боку, узурпацію влади однією зі сторін, з іншого, — конфлікти між гілками влади. Тобто модель влади вибудована таким чином, щоб жодна з владних гілок не могла одноосібно приймати рішення, які зашкодили б суспільству та інтересам інших гілок, а була б змушена завжди шукати компроміси. Законопроект передбачає створення системи влади, де парламент стає центром не тільки законотворчого, але й загальнополітичного життя в країні. Він формує виконавчу гілку влади, яка створюється коаліцією, що перемогла на виборах або була створена в парламенті в результаті політичної угоди. Президент залишає за собою важливі чинники, які є інструментами стримувань, водночас він є суб’єктом, з яким парламент погоджує свої принципові рішення. В першу чергу мається на увазі створення уряду — глава держави подає кандидатуру і призначає прем’єра. Я пропоную, і до цього схиляється значна частина конституційної комісії, щоб Президент мав право подавати, погоджуючи це з коаліцією, кандидатури ще ряду членів Кабінету Міністрів.
— Яка позиція членів конституційної комісії відносно такого дискусійного елементу політичної реформи, як введення другої палати парламенту?
— Ми відійшли від теми двопалатного парламенту, зупинившись на однопалатному. Він, з нашої точки зору, більше відповідає як державотворчим традиціям України, так і потребам її розвитку як унітарної держави. Ми також відмовилися від ідеї референдуму з прямою дією щодо зміни законодавства, зведення всіх виборів в один рік, а також винесли на окреме голосування в сесійному залі тему про імперативний мандат. Тобто ми проти того, щоб партія, блок могли розпоряджатися волею народу, інтересами виборців, на власний розсуд позбавляючи мандата того чи іншого народного обранця.
— Наскільки реальним, на ваш погляд, є ухвалення єдиного, погодженого між усіма зацікавленими сторонами, включаючи Президента, законопроекту в сесійній залі до кінця нинішньої, третьої, сесії?
— Гадаю, значна частина оточення Президента зацікавлена в політичній реформі. Як і сам Президент, для якого, очевидно, є важливим на завершення своєї десятилітньої каденції увійти в історію як реформатор системи влади. Вперше в такій іпостасі Президент України Леонід Кучма постав 1996 року. Тепер йому залишилося лише скоригувати створену тоді систему, яка виявилася дещо нелогічною та занадто конфліктною.
— Коли, на вашу думку, затверджений більшістю голосів законопроект щодо політичної реформи має шанси стати нормою Конституції, одержавши підтримку трьохсот народних депутатів?
— На нинішній сесії ми маємо підтримати документ 226-ма голосами та направити його для експертизи в Конституційний Суд. Конституційну більшість ми маємо зібрати на наступній, 4-й сесії. Наступна сесія — це єдиний шанс внести зміни до Основного Закону, потім такого шансу вже не буде. Бо наступний президент дбатиме про те, щоб мати якнайбільше влади.
