Як бачимо, на курячому ринку може правити бал тільки співвідношення «ціна — якість». Створена у п’ятницю Спілка птахівників України (до неї входять понад 200 підприємств галузі) проголосила одним із основних пріоритетів захист інтересів вітчизняних виробників. Як заявив голова правління АТЗТ «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк, нова організація має намір на першому етапі своєї діяльності вимагати однакових умов для всіх учасників ринку. Це звучить вельми актуально в зв’язку з тим, що Україна днями зняла заборону на імпорт м’яса птиці зі США.
Хоча головною загрозою для вітчизняних птахівників, як і раніше, залишається контрабандна продукція, на яку, за деякими оцінками, припадає третина ринку, поновлення імпорту в Україну американських курей непокоїть українських птахівників найбільше. (Нагадаємо, що заборону на імпорт курячого м’яса зі США було введено з січня 2002 року в зв’язку з використанням американцями при вирощуванні птиці антибіотиків і стимуляторів зросту, а при обробці тушок — дезінфекторів і консервантів. Тепер імпорт «ніжок Буша» знову стане можливим за однієї неодмінної умови — наданні експортерами ветеринарного сертифіката, що засвідчує незастосування антибіотиків і консервантів. Цю угоду підписано українською й американською сторонами).
Проте куряча експансія США, на думку генерального директора виробничо-наукового об’єднання «Укрптахопром» Володимира Семена, може негативно вплинути на роботу вітчизняних птахофабрик через неможливість конкурувати з більш дешевою американською продукцією. «Ми можемо не витримати конкуренції, якщо американську продукцію завозитимуть, як і до заборони, за низькими цінами», — сказав він агентству Інтерфакс-Україна. В. Семена висловив припущення, що внаслідок скасування заборони імпорт курятини цього року може становити 100 тис. тонн. Для того, щоб українська продукція була конкурентоспроможною, вважає Ю. Косюк, слід встановити ввізне мито на імпортні стегенця не менше 45-50 американських центів на кілограм продукції. Така міра повинна знівелювати високий рівень державної підтримки, яку отримують експортери сільгосппродукції у США.
Дивно, що при цьому вітчизняні птахівники не наводять дані про рентабельність своїх підприємств і про те, що заважає їм знижувати ціну на продукцію. Якщо у конкурентів є держпідтримка, то на боці вітчизняних виробників — низькі ціни на кормову пшеницю і дешева робоча сила.
Не випадково голова правління ЗАТ «Комплекс Агромарс» Марина Сигал абсолютно спокійно ставиться до імпорту курячого м’яса зі США і вважає, що Україна «готова гідно зустріти» його. Ця впевненість грунтується на тому, що в Україні виробляють екологічно свіжий і чистий продукт, який уже змогли гідно оцінити покупці. Наші виробники не використовують стимуляторів, гормонів зросту, штучних добавок, кормів, що містять відходи тваринного походження. Сьогодні собівартість і продажна ціна на м’ясо курки у США й Україні практично ідентичні (за даними Мінагрополітики, відпускна ціна на м’ясо птиці з фабрики в Україні нині становить 6,5 — 6,9 грн. за кг). Відмінність лише у тому, що американці споживають переважно грудинку, яка коштує недешево і повністю покриває витрати на виробництво курки, а нам постачають стегенця — продукт, який не користується попитом в американців, чим і пояснюється його низька ціна.
Європа також має чималі претензії до американського курячого м’яса стосовно використання різних добавок. З урахуванням цього в США є декілька птахофабрик, на яких куряче м’ясо виготовляють відповідно до європейських критеріїв, і тільки цим фабрикам надане право постачати продукцію на європейський ринок. Україні, на думку М. Сигал, потрібно провести таку саму політику.
З іншого боку, поновлення імпорту американської курятини слід розглядати як позитивний чинник у світлі тертя, що існувало в ході україно-американського діалогу з питань СОТ. Очікуваний вступ України до СОТ відкриває перед вітчизняними птахівниками привабливі перспективи розширення ринку і водночас ставить серйозні проблеми з захисту своїх позицій в Україні. Майбутня відкритість ринків дає новоствореній Спілці птахівників причини для безмежного оптимізму: до 2009 — 2010 року планують довести виробництво м’яса птиці до одного мільйона тонн. Ю. Косюк передбачає близькі часи, коли українська курятина становитиме «реальну загрозу» для фермерів Європи, оскільки за рахунок своєї дешевизни і якості заповнить європейський ринок. Виробництво бройлерів в Україні останнім часом неухильно зростає: минулого року воно становило 136 тис. тонн, що в 1,7 разу вище за показник 2001 року. На нинішній рік експерти прогнозують зростання виробництва до 200 тис. тонн.
Тепер справа за покупцем, який повинен зробити вибір між українською куркою і «ніжками Буша». «За» або «проти» він голосуватиме своєю кревною гривнею — сам.
