За минулий рік туристичні підприємства принесли у бюджет столиці понад 50 млн., а готельні — близько 100 млн. гривень, туристична галузь загалом дає роботу 15 тисячам городян (ще 60 тисяч робочих місць дають суміжні галузі), зазначив під час спільного засідання Київміськадміністрації і Державної туристичної адміністрації, присвяченого перспективам туристичної індустрії в столиці, перший заступник мера Іван Данькевич. Однак, незважаючи на те, що розвитку цієї інфраструктури в Києві інші міста і регіони держави ще можуть позаздрити, ККД роботи галузі міг би бути значнішим. Туристична привабливість — безперечна: на території міста розташовано близько 2 тисяч пам’яток культурної спадщини (з них 39 — міжнародного значення), 33 театри і студії, 32 музеї з унікальним колекціями, два кліматичні курорти: Пуща-Водиця та Конча-Заспа. Глава Турадміністрацiї Валерій Цибух назвав Київ однією з найбільш безпечних столиць світу, що досить важливо. Разом із тим, «технічні нюанси», від яких залежить успішна робота галузі, відрегульовані недостатньо, що, власне, є проблемою всеукраїнського масштабу. Якщо в Москві кількість готельних місць на тисячу осіб становить 9, у Парижі — майже 40, то в Києві — лише 6, а по Україні — всього лише 2. Процвітає бізнес неврахованих податківцями бабусь, які пропонують на вокзалах квартири «дешево» — документ, який мав би узаконити діяльність 30 тисяч (за деякими оцінками — всі 50) цих альтернативних об’єктів розміщення навіть не розроблено. Готелів же, як говорилося, мало, а ціни — не для середнього туриста.
Представники найбільших мережевих готелів, звичайно, кидали зацікавлений погляд на український ринок, але співпраця так досі й не склалася: не хочуть західні бізнесмени платити українські податки та проходити таку складну систему реєстрації — бюрократична процедура, під час якої треба, за словами В. Цибуха, пройти близько 100 інстанцій, триває часом півтора року. Добре що, певне послаблення галузі настало зі скасуванням готельного збору (в деяких готелях, нагадаємо, він становив 20% вартості проживання) і єдиних тарифів у готелях для іноземців і громадян країни. Черговим жестом розуміння проблем (і безперечних перспектив!) галузі з боку законодавців має стати скасування податків на землю під будівництво готелів, інвентаризація готельної бази та підготовка пропозицій щодо приватизації тих з них, що працюють неефективно і є для держбюджету додатковою «ношею», вважають у Держтурадміністрації. «Податкові канікули» для туристичної сфери — не українське «ноу-хау»: це практикується в багатьох державах. І якщо вже питання безвізового в’їзду громадян тих країн, які не створюють проблем з нелегальною міграцією, поки ще не вирішене (що, до речі, обходиться Україні втратою потенційних 50 млн. доларів щороку), то, принаймні, столичному аеропорту «Бориспіль» не зашкодив би консульський пункт Міністерства закордонних справ — користь від цього кроку вже відчувають аеропорти «Одеса» та «Сімферополь», які безпосередньо на місці відкривають туристам візу на 8 діб. Однак візові перешкоди на шляху іноземного туриста усуватися будуть явно довго й «зі скрипом» — з Держтурадміністрацією не зовсiм згодний Держкомкордону. Що тут казати, коли ідея збільшити термін дії візи для іноземців до 14 діб сприймається як революційна!
За день до засідання в Київміськадміністрації про готовність до туристичного сезону розповiдали столичним журналістам кримчани. З добрих новин — ухвалена урядом програма розвитку Криму, спецуказ Президента про деякі заходи щодо розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфер, відкриття вищезазначених консульських пунктів у аеропортах.
А також готовність прийняти цього року ще більше число громадян (за минулий рік 1 млн. 100 тисяч відпочили за путівками, всього ж Крим прийняв близько 5 млн. туристів) — незважаючи на скромні заяви кримчан на кшталт: «на чужому нещасті свого щастя не побудуєш», відмова туристів їхати в країни, розташованi поблизу Перської Затоки, явно допоможуть привернути увагу до вітчизняного курорту. Принаймні, інформаційна війна між російською та українською курортними зонами, за словами В. Цибуха — в самому розпалі: сусідські ЗМІ всіляко відволікають увагу від Криму, вказуючи на його недоліки. Однак, хоч би як хотілося дати відсіч усім «чорним пiарникам», недоліків дійсно чимало. При цьому розраховувати на контрзаходи — рекламу Криму за кордоном не випадає: дай Боже, за образним виразом В. Цибуха, щоб передбачені на цей рік $2 млн. на «формування іміджу країни» дозволили прорекламувати Крим в Україні. Для порівняння, тільки на пропаганду своїх переваг Туреччина виділяє $65 млн.
У регіоні успішно суперничають з «офіційними» об’єктами розміщення тіньовики — заважають усе ті ж неадекватність матеріальної бази і відсутність правил реєстрації, через що кримський туризм втрачає мільйони: 100 млн. гривень, отриманих до бюджету від курортно-рекреаційної сфери, — це приблизно одна восьма реального її прибутку. Якщо стану шляхів, за словами Міністра курортів і туризму АРК Олександра Таряника, можна ставити оцiнку «відносно непогано», то транспортна проблема викликає занепокоєння. За радянських часів у Криму було 32 маркіровані туристичні маршрути, в 90-х — все це стало незатребуваним. Через неврегульованість у цьому питанні пішому туристу грунтовно псує кримський відпочинок система мита — за встановлений намет, за розведене багаття і т. ін. до нескінченності: за два метри від моря лісники беруть «винагороду» за «свою територію». Викликає занепокоєння і приватизація побережжя — нині в Криму працює комісія, яка з’ясовує, що, коли й кому було продано.
Прогнозують і певне подорожчання кримського відпочинку. В Автономній республіці запроваджено податок для власників нерухомості, і при цьому ніхто не подумав про те, що деякі об’єкти розміщення мають сотнi квадратних метрів площі. Передбачається, що ціна путівки може зрости на 10—15%.
Втім, кримчани прогнозують, що сезон буде успішним. Тим більше, що пропаганда туристичних можливостей України навіть за мізерного бюджету дає перші плоди — недавня участь у найпрестижнішому форумі планети — Міжнародній туристичній біржі в Берліні, стала, за словами В. Цибуха, «туристичним бліцкригом». За неофіційним рейтингом організаторів, український стенд посів шосте місце — всього брала участь 181 країна.
