Головним питанням 2-го етапу IV з’їзду Трудової партії України було переобрання голови партії. Лідер трудовиків Сергій Тігіпко звернувся до однопартійців з офіційним проханням звільнити його з посади у зв’язку з призначенням главою НБУ. Практично одноголосно (при одному голосі «проти» — самого Тігіпка) делегати з’їзду відмовилися задовольнити прохання лідера. Основний аргумент — «Сергію Леонідовичу, сьогодні ви просто незамінний!» При цьому, щоправда, критика на адресу керівництва партії, в тому числі й глави, раз у раз прослизала, з чого можна було зробити висновок, що справи йдуть, кажучи прямо, не зовсім ідеально. Проте стосовно центрального питання кожен із ораторів, які виступили в обговоренні, сказав практично одне і те саме. Віце-прем’єр України Дмитро Табачник заявив, що зміна лідера «несвоєчасна й абсолютно не відповідає прагненням розвитку партії». Здавалося, що заступники голови та лідери регіональних організацій змагалися один з одним у вишукуванні аргументів проти відставки голови партії. Цілком природно, що Сергію Тігіпку не залишилося нічого, крім як виконати волю однопартійців, залишившись біля керма.
З одного боку, позицію трудовиків неважко зрозуміти. Сергій Тігіпко справді є розкрученою політичною фігурою, і його залишення крісла голови партії, навіть при збереженні членства у ній, неминуче призвело би до зниження PR-можливостей і лобістської ваги партії. Проте та «одностайність», яку продемонстрували на з’їзді, наводить на деякі роздуми. По- перше, якщо лідер настільки незамінний, це означає, що у партії наявний дефіцит лідерів. У розмові з журналістами Сергій Тігіпко визнав, що відсутність людини, здатної замінити нинішнього голову партії є промахом у кадровій роботі. По- друге, неодноразово промовлена приказка «на переправі коней не міняють» наводила на думку, що відпускати Сергія Леонідовича з поста однопартійці не хочуть не просто так, а не в останню чергу тому, що хочуть мати свого кандидата-2004 в торзі з іншими політичними силами. По-третє, не виключено, що багато хто не так тримався за Тігіпка, як тремтів тільки при думці побачити новим головою партії декого з тих, хто сидить у президії, хто має, м’яко кажучи, неодн означну репутацію. Нарешті, по-четверте, в журналістському середовищі жваво обговорювали версію, що відставка Сергія Тігіпка, яка не відбулася, — не більше, ніж добре зрежисована вистава. На користь останнього свідчив хоч би той факт, що навіть у кулуарах не було чути обговорень можливого наступника. Адже це перше питання, коли йде старий керівник. Сам з’їзд було проведено дуже оперативно — буквально за півтори години. Після цього почалася прес-конференція і неофіційна частина. І ця оперативність — аж ніяк не експромт. Саме стільки часу і відвели на все про все за затвердженим заздалегідь графіком. Звідси висновок — вибори нового керівника організатори з’їзду навіть не передбачали, оскільки часу для цієї процедури не виділили.
