Представлений на цьому тижні Європейською Комісією і Радою Європейського Союзу документ «Розширена Європа — Сусідство: Нові рамки взаємовідносин із нашими східними та південними сусідами» зустріли у Києві доволі неоднозначно. Одних насторожило часто вживане в посланні слово «сусідство». Других — розпорошеність уваги ЄС на всіх партнерів, включно з державами Близького Сходу і Північної Африки. Третіх — відсутність у документі навіть випадкової згадки про членство України в ЄС хоча б у найвіддаленішій перспективі.
Не розчаровуватися, а й далі консолідовано працювати над втіленням європейського курсу учора закликав держсекретар з європейської інтеграції МЗС України Олександр Чалий. Свої оцінки щодо документа він розділив на дві частини. Дипломат визнав відсутність у ньому «чіткої фіксації європейської перспективи України в середньостроковому вимірі». На думку Чалого, аналогічні польські ініціативи значно більше відповідають зовнішньополітичним інтересам Києва. Водночас він відзначив наявність у документі чималої кількості конкретних пропозицій, які можуть підняти відносини між Україною та Євросоюзом на вищий рівень.
Представництво Єврокомісії в Києві ще в середу намагалося заспокоїти критиків послання з Брюсселя. Головні аргументи голови місії Норбера Жустена зводилися саме до конкретних механізмів співробітництва, які сприятимуть здійсненню реформ в Україні, що в свою чергу наближуватиме Київ до євроінтеграційної мети. Пан Жустен попрохав не акцентувати увагу на словах «сусід» або «членство», оскільки документ містить набагато цікавіші пропозиції, втілення яких і може допомогти омріяній інтеграції. Він, зокрема, наголосив, що нові рамки взаємовідносин передбачатимуть інтеграцію України в єдиний ринок ЄС. Пропозиція для Києва не просто приваблива, однак і неочікувана. Особливо, коли зважити, що українське керівництво більше працювало останнім часом над питанням розбудови єдиного економічного простору на північно-східному напрямі. Не виключено, що саме євразійські коливання Києва вплинули на те, що в Єврокомісії врахували не всі українські побажання. Тим більше, наскільки відомо «Дню», презентований варіант документа містить поправки, які в проекті були відсутні. І попередній варіант був для України привабливішим.
Олександр Чалий виключив будь-який взаємозв’язок між посланням Єврокомісії і ідеєю єдиного економічного простору (Росія, Казахстан, Білорусь, Україна), оскільки остання перебуває на стадії опрацювання експертами. За його словами, Київ переслідує мету створення в рамках цього простору зони вільної торгівлі, що «не викликає протиріч із інтеграцією в ЄС». Дипломат наголосив, що в документі Єврокомісія «не сказала Україні «так», але не сказала й «ні». У посланні, зокрема, прописано, що членство не виключається для тих держав, які оголосили його своїм зовнішньополітичним пріоритетом. Крім усього, Чалий наголосив, що механізми співпраці, згадані в документі, мають невелику різницю з тими механізмами, які пропонуються країнам, асоційованим з ЄС. Він же звернув увагу, що відносно України часто вживається слово «інтеграція», про що ще два місяці тому, за його твердженням, важко було уявити.
Позитиви послання на цьому не завершуються. Насамперед, у документі прописані конкретні кроки спрощення візового режиму. Вперше заявлено про можливість безвізового в’їзду власників дипломатичних і службових паспортів. Йдеться про якісно нову технічну допомогу в транскордонному співробітництві. Обумовлюється перспектива залучення до співпраці Європейського інвестиційного банку. Єдиним негативом, таким чином, для Києва вважається відсутність сигналу про майбутнє членство в ЄС. Хоч складати руки у Києві не збираються... Голова Представництва Єврокомісії Норбер Жустен заявляв, що послання упродовж місяця ще будуть обговорювати в Раді ЄС та в Європарламенті. Тому можливості внесення в документ змін виключати не слід. Олександр Чалий учора висловив сподівання, що депутати Верховної Ради складуть відповідне звернення до європейських колег. Наступного вівторка в Брюсселі відбудеться засідання Ради Україна — ЄС за участі прем’єр-міністра Віктора Януковича.
Якщо ж ЄС не виявить особливого бажання прислухатися до українських пропозицій, то Києву нічого не залишиться, як просто прислухатися до ініціатив ЄС. Або ж — вкотре заявити, що «в Європі ми не потрібні», і вже на державному рівні розраховувати на інтеграцію на Схід.
