Помічник заступника держсекретаря Сполучених Штатів Стівен Пайфер на минулому тижні, справді, виступав у Вашингтоні, підбиваючи підсумки перегляду Штатами політики щодо Києва. З-поміж іншого наголосив, що не слід зациклюватися на «кольчужному скандалі», а необхідно рухатися вперед, розвиваючи відносини. Тоді й пролунало його нібито сенсаційне: «an issue that we put in a box». Перекладач-аматор переклав би речення як «питання, яке ми поклали в ящик». Справжній знавець англійської мови — як «питання, що слід вирішувати окремо від інших питань». Прес-служба посольства США в Україні дала вчора «Дню» коментар щодо останнього вашингтонського виступу: «Стівен Пайфер вказав на нашу позицію, що на цей час важко собі уявити, як американський і український уряди можуть прийти до спільного бачення того, що сталося у справі «Кольчуги». Тому варто не дозволяти нашим розбіжностям з приводу «Кольчуги» ставати єдиним фокусом американсько-українських відносин, а нашим урядам слід активно займатися вирішенням інших питань порядку денного взаємин США і України в позитивний спосіб, який міг би почати змінювати динаміку відносин у цілому».
Скидається на те, що «кольчужний» скандал збираються просто відсунути на задній план. Однак мова не йде про те, що на цій справі поставлять остаточно крапку. Посол Сполучених Штатів в Україні Карлос Паскуаль учора наголосив, що «навряд чи можна говорити про зміну позиції» США. Він нагадав, що в цій проблемі все ще лишаються відкритими два питання: перше — дозвіл на продаж радарних установок; друге — сама передача «Кольчуг». У такий спосіб американський дипломат виправдовував послідовність зовнішньої політики своєї держави. Паскуаль нагадав, що вже давно наголошував на відокремленні проблеми «Кольчуг» від розвитку двосторонніх відносин. Конгресмен зі Штатів Курт Велдон, який перебував у Києві упродовж останніх трьох днів, під час учорашньої прес- конференції зробив наголос на тому, що «до прохолодження у наших відносинах» призвели помилкові дії урядів обох країн. За словами американського парламентарія неправий той, хто вважає, нібито Вашингтон втратив інтерес до України: «Подібні думки не мають під собою жодних підстав». Пан Велдон розповів, що під час зустрічей з українським керівництвом (президентом, прем’єр-міністром, спікером, міністрами оборони і закордонних справ) він отримав позитивні враження, якими й поділиться зі своїми американськими колегами.
Про зміну «кольчужної» позиції у Вашингтона, так само як і про справжнє потепління в українсько-американських відносинах, про що у вівторок заявили в МЗС України, отож, говорити зарано. Хоч зростання інтересу американців до Києва помітне і, схоже, відіграє головну роль у розставлянні акцентів у політиці щодо України. У цьому руслі можна розглядати і зустріч Карлоса Паскуаля з Президентом Леонідом Кучмою у понеділок на цьому тижні. Чимало експертів не виключають, що американська зацікавленість спричинена намірами отримати підтримку для антиіракської кампанії. Правда, держсекретар МЗС України Юрій Сергеєв у вівторок заявив, що Україна «принципами не торгує». Так він спростував припущення, нібито між Києвом і Вашингтоном відбувся таємний бартер: «кольчужний скандал» в обмін на лояльне ставлення до війни проти Іраку. Позиція України в іракському питанні полягає в готовності підтримати будь-які дії щодо Багдада, але вони повинні відповідати резолюціям, схваленим Радою Безпеки ООН. Леонід Кучма також назвав можливою відправку в Ірак спецбатальйону із дезактивації місцевості. Посол США Карлос Паскуаль учора заявив, що Президенту України і міністру закордонних справ було вже передано ноту, де Штати прохають направити українських солдатів, які б узяли участь у ліквідації наслідків можливих військових дій в Іраку. «Звичайно, Рада національної безпеки і оборони повинна розглянути це питання, передати рекомендації Верховній Раді, і тільки потім парламент діятиме», — продемонстрував знання української процедури американський дипломат. При цьому, за його словами, безпосередньої участі у військових операціях український батальйон не братиме.
Із чим пов’язане прохання американців? Очевидно, йдеться про пошук підтримки і допомоги. Менш очевидно, ноту можна розглядати як своєрідну точку для відновлення повнокровного діалогу між двома державами.
