Першим учасником програми «Ранковий гість із Дмитром Кисельовим», яка дебютувала на російському каналі РТР, став Президент України Леонід Кучма. Тим, хто не зміг подивитися програму, можливість ознайомитися із змістом бесіди надано на сайті офіційного Інтернет-представництва Президента . Привертає до себе увагу досить жорстка позиція Президента стосовно торгових обмежень з боку Росії, а також економічного сенсу існування СНД. Тим більше примітно, що це було сказано для російської аудиторії. У таких випадках багато хто вважає за краще говорити про дружбу й «історичну спорідненість», а не про мито, антидемпінг і вільну торгівлю.
Д. КИСЕЛЬОВ: Отже, «новий начальник» у СНД, Леонід Кучма. Політик, який менше ніж за два роки до закінчення свого другого президентського терміну взяв на себе нову ношу модернізації СНД. Вітаю вас, пане Президенте. Зробивши європейський вибір, щойно в Карпатах ви зустрічалися з Президентом Польщі Олександром Квасневським. Ваші довгострокові цілі в Європі оголошені і зрозумілі. Що ви плануєте зробити в СНД?
Л. КУЧМА: Дякую. Зробити те, що записано в основних положеннях про СНД, коли створювали цю організацію, після розпаду Радянського Союзу. І цілі для всіх були чіткими і зрозумілими з першого дня. Сьогодні минуло понад 11 років, а крім розмов про головні завдання, ми далі не рухаємося. А мета головна — був Радянський Союз, був єдиний економічний простір, і втратити його не в інтересах жодної країни або колишньої республіки Радянського Союзу. Ми настільки були інтегровані, настільки взаємозалежні одне від одного, що, віддаляючись сьогодні, ми втрачаємо просто колосально. Тому й завдання — щоб ми від розмов перейшли до конкретних справ.
Д. К.: Ну, і, звичайно ж, зона вільної торгівлі. Це вже старі українські ініціативи. До вересневого саміту СНД у Ялті, де планується підписання документа про Зону вільної торгівлі, залишилося трохи більше ніж півроку. Якщо Зона вільної торгівлі не вдасться, чи означає це, що Україна втратить цікавість до СНД і може навіть вийти з цієї вже некорисної для себе організації? Чи готові ви стати могильником Співдружності та за яких умов?
Л. К.: Ви знаєте, ця думка не тільки України, ця думка загальна. Всі партнери по СНД, усі республіки — вони одностайні: якщо не буде створено Зони вільної торгівлі, то справді СНД як організація втрачає сенс, якщо немає економічної зацікавленості, то далі все постає під великим-великим знаком запитання. Причому ми нічого надприродного не пропонуємо, — пропонуємо на умовах Світової організації торгівлі, ці умови повинні працювати. Тому я думаю, що цей рік справді визначальний: або ми хочемо того, що декларуємо, хочемо серйозної інтеграції, або давайте припинимо розмови, виживатимемо кожен поодинці, перейдемо на двосторонній рівень відносин. Таких прихильників, до речі, дуже багато не тільки в Україні. Але я думаю, що здоровий глузд переможе.
Д. К.: До речі, про двосторонні відносини. Відносини наших двох країн — України і Росії, Росії й України — все виглядає цілком глянцево: зустрічі, рукостискання, усмішки президентів. Якщо про проблеми, то які головні проблеми в двосторонніх відносинах України і Росії, Росії й України, якщо просто їх назвати?
Л. К.: Ви знаєте, що з Росією ми 1994 року підписали документ про Зону вільної торгівлі. Україна ратифікувала цей договір, а Росія — ні. Тому, звичайно, жодної двосторонньої зони не існує, на превеликий жаль. Якщо бути чесним, щодо України з боку Росії діють дуже серйозні дестабілізаційні обмеження. Напевно, вголос ми про це дуже мало говоримо, але в житті воно так і є. Десь тільки на 150 видів товарів існує обмеження українського експорту до Росії. Я не кажу про метал, труби, прокат, хімію. Навіть такі питання, як «українські курячі ніжки», — дивно, що американські не мають обмежень, а українська, екологічно чиста продукція, чомусь російському уряду не дуже подобається. Отже, є дуже і дуже серйозні проблеми і в двосторонніх економічних відносинах. Нафта, газ — так, це стратегічні російські товари, але коли обмеження діють тільки стосовно України, ПДВ стягують у Росії і він не діє на країни далекого зарубіжжя, то виникає запитання, чому і в чому причина? Зокрема, додаткове мито діє на українські товари, так само і на нафту. Впродовж минулого року мито переглядали п’ять разів і збільшили втричі. Ось вам відповідь на ваше запитання.
Д. К.: Ви вбачаєте у цьому певне політичне рішення чи недогляд?
Л. К.: Ми — люди дуже серйозні, і говорити про якийсь недогляд абсолютно неправильно. Це рішення. До чого воно тільки призводить?
Д. К.: Леоніде Даниловичу, ви говорите дуже прикрі речі про дискримінацію України з боку Росії, підкреслюєте, що це політичне рішення. Але ось про стягування ПДВ із російських енергоносіїв ще в Росії при експорті Володимир Путін заявив, що згоден від цього відмовитися. Ось пряма цитата російського Президента: «Так, ми втратимо 450 млн. доларів, але тоді стосовно господарюючих суб’єктів припинять антидемпінгові процедури, які душать бізнес і заважають йому розвиватися». Це прозвучало ще минулого літа. За чим затримка?
Л. К.: Ви знаєте, у мене з Володимиром Володимировичем склалися дуже конструктивні, добрі відносини. Я радий цьому. Ви знаєте, розбіжностей у підходах у цій частині немає. Я цілком згоден із цими словами Володимира Володимировича, які ви процитували. Я думаю, що далі рішення за урядами. Іншого нема. Будемо чекати. Я переконаний, і ми практично домовилися, що з 2004 року ПДВ і додаткове мито на нафту знімуть. Від цього виграє російська економіка. Я не погоджуюся з «бухгалтерами», які так утрирувано говорять, скільки втратить Росія. Я вважаю, що Росія придбає, збільшивши обсяг експорту в Україну. Товарообіг збільшиться обов’язково.
Д. К.: Ірак: ставлення до очікуваної війни для багатьох політиків — момент істини. Ваша позиція?
Л. К.: Ви знаєте, Україна зі своєї історії знає дуже добре, що таке війна. Тому у нашій душі, у серці неприйняття і слова, і війни самої. Слід використати всі можливі механізми, щоб вирішити проблему Іраку за столом переговорів. Іншої альтернативи сьогодні не існує. Хоч ви знаєте позицію України, що якщо, не дай Боже, це відбудеться, то ми готові, щоб наш батальйон хімічного захисту взяв участь у ліквідації можливих наслідків. У нас є гіркий досвід Чорнобиля, ми вміємо це робити. Я думаю, що до цього не дійде, зважаючи на недавній розгляд цього питання на засіданні РБ ООН.
Д. К.: Дякую, Леоніде Даниловичу, за ранкову розмову... Отже, новий Глава СНД Леонід Кучма, який проголосив європейський вибір, напевно докладе зусиль, щоб трансформувати цю організацію в певну подобу зачатка ЄС. Якщо ініціатива України провалиться, то впаде СНД.
