Я дуже уважно стежу за дискусією щодо зображуваних на паперових грошах відомих особистостей. Не хочеться говорити банальні речі, але застерегти від спокуси тлумачити цю тему спрощено, думаю, сьогодні треба. Звідки А.Глазовий, чий полемічний відгук «За пацифізм на банкнотах» надруковано в газеті «День» від 25 січня цього року, взяв, що на голландських гульденах не було портретів видатних людей з Нідерландів? Це не так. У книзі З.Я. Красневської «Деньги на любой вкус и цвет: Очерки о валютах зарубежных стран» (Мінськ, видавництво «Амалфея», 1997) сказано: 5-гульденова купюра увічнює пам’ять поета і драматурга Йоста ван ден Вондела; 10-гульденовий банкнот, присвячено художникові Францу Халсу; 25-гульденова купюра прикрашена зображенням композитора й органіста Свелінка Яна Пітерса; 1000 гульденів випущено на честь видатного філософа Бенедикта Спінози. Там же говориться, що на голландській стогульденовій купюрі насправді зображений бекас, а не сіра мишка, як вважає автор зазначеної газетної публікації.
Гроші як унікальне явище і надбання людської цивілізації — незмінний символ державності, один з національних пріоритетів. Тому при формуванні їх загальної концепції визначальними, в чому переконаний, повинні бути такі чинники, як об’єктивність, неупередженість і логіка. Тут найкраще керуватися універсальними для світового грошового виробництва категоріями. Про що ж свідчить ознайомлення з біографіями валют різних країн світу?
Щодо цього, думається, слід звернути увагу на кілька суттєвих моментів, які характеризують державницьку монетну політику. По- перше, одноваріантне прикрашання купюр портретами тих чи інших державних мужів, що обстоює доктор історичних наук В.Отрощенко, — досить рідкісне явище при випуску паперових грошей. Зокрема, так постійно вчиняють у Туреччині. Там банкноти всіх шести номіналів, які зараз знаходяться в обігу, прикрашає портрет першого президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка. Зображення на купюрах керівників держав, урядів, як свідчать друковані джерела, значною мірою також поширене в Ізраїлі й Канаді. До речі, мало хто у нас знає, що ізраїльські банкноти вартістю 50 шекелів увічнюють пам’ять Шмуеля Йосифа Агнона (справжнє прізвище Чечкес; роки життя — 1888 — 1970), Нобелівського лауреата (1966 р.). Цей класик єврейської літератури народився в мiстi Бучачі на Тернопільщині . Його проза поширилася по всьому світу — 85 основних творів Агнона надруковані у перекладах 18-ма мовами.
Що ж стосується США, то на паперових грошах там зображені 9 американських президентів, окрім 100-доларових і 10000-доларових банкнот з портретами інших видатних американців Б. Франкліна та С.Чейза. А у Великій Британії? — запитаєте. Хіба, скажете, на лицьовому боці всіх купюр Туманного Альбіону не зображений монарх — королева? Так, з 1960 року на тамтешніх банкнотах уперше з’явилося зображення королеви Єлизавети. Однак не можна забувати про їх зворотний бік, де розміщені портрети відомих англійців. І яких серед них бачимо талановитих людей — уславлених математика Ісаака Ньютона, винахідника Джорджа Стефенсона, письменника Вільяма Шекспіра, архітектора Кристофера Рена, медсестри Флоренс Найтінгейл!
По-друге, у більшості держав паперові гроші увічнюють в основному пам’ять найславетніших особистостей тієї чи іншої країни з числа учених, лікарів, письменників, архітекторів, діячів культури тощо. Так, в Австралії банкноти прикрашають портрети: 5 доларів — ботаніка і натураліста сера Джозефа Бенкса і молодої англійки Кароліни Чишолм, яка ініціювала кампанію за від’їзд сімей та одиноких жінок до Австралії; 10 доларів — архітектора Френсіса Грінвея і письменника Генрі Лоусона; 20 доларів — вчених Кінгсфорда Сміта та Лоуренса Харгрейва; 50 доларів — біолога Флорея та дослідника південних широт Яна Кланіса Росса; 100 доларів — покорителя Антарктиди, хороброго мандрівника Дугласа Моусона та астронома Джона Геббата, чиє життя і творчість тісно були пов’язані з цим плідним краєм.
Або взяти Японію. Сьогодні тут в обігу банкноти лише трьох номіналів. Хто ж зображений на них? Купюри вартістю 1000 єн прикрашають портрети: коричневого кольору — Хірубумі Іто, першого прем’єр-міністра Японії, а синього кольору — письменника Нацуме Сосекі; банкнот 5000 єн присвячено пам’яті вченого Інадсо Нітобе. А на купюрі найбільшої вартості 10 000 єн зображений Юкіті Фукудзава, відомий політичний діяч.
А може, вам цікаво, чиї портрети зображені на лірових купюрах в Італії? Це мандрівник Марко Поло, педагог Марія Монтессорі, вчений Галілео Галілей, винахідник Гульєльмо Марконі, автор прославленої опери «Норма» Вінченцо Белліні, фізик Алессандро Вольта, скульптор і архітектор Лоренцо Берніні, художник Караваджо. Погодьтеся, їхні портрети на лірах — то висока відзнака обдарованості, інтелектуальної могутності і виняткового професіоналізму цих людей.
По-третє, слід звернути увагу і на таке. Кожна держава, яка поважає себе, власну історію і національні традиції, завжди старанно дбає про форму і зміст своїх паперових грошей. У більшості країн світу на державному рівні розробляються і реалізуються програми створення власних банкнотів, які є престижним визнанням діяльності видатних синів і дочок свого народу, увічненням пам’яті про них. З часу утвердження української державності належним чином здійснюється така робота і в нашій країні. Я згодний з висловленою на сторінках часопису «Українська нумізматика і боністика» (№ 2 за 1999 рік) думкою: «… Гроші повинні яскраво ілюструвати правдиву історію України, а історичне буття народу найдоцільніше представити в образах діячів, які зробили найвагоміший внесок у розвиток вітчизняної державності, культури, науки тощо». І про це треба говорити вголос, оскільки мова йде про речі, на яких повинна зростати наша нація, виховуватися гордість за свій народ. Думаю, розпочата на сторінках «Дня» дискусія допоможе бодай почасти посприяти правильному розумінню цієї винятково важливої справи.
