Український парламент готує до наступного року початок масштабної пенсійної реформи. Пакет відповідних законопроектів зараз є предметом гарячих дискусій депутатів. Парламентська більшість планує затвердити на посаді голови «пенсійного» комітету Василя Надрагу. Сам він не налаштований революційно, але твердо збирається лобіювати якомога скоріше прийняття «великого» пенсійного закону. Чого чекати пенсіонерам і підприємцям від пенсійної реформи?
— У чому суть очікуваної реформи?
— Ідея проста: держава гарантуватиме якийсь мінімум тим, хто не зміг заробити собі велику пенсію. Інші нехай працюють і зароблять собі таку пенсію, на яку заслуговують.
— Реформа передбачає повний перехід на систему персоніфікованих рахунків?
— Основною залишатиметься солідарна система. Накопичувальна становитиме частину, і загалом невелику. Це нормально, змішаний варіант.
— Тобто, по суті, значних змін чекати не варто. А як ви ставитесь до ідеї використання вільних коштів Пенсійного фонду як інвестиційного ресурсу?
— Поки я не бачу великого вільного ресурсу. Наша вітчизняна практика показує, що Пенсійний фонд повинен мати двомісячний запас. Адже обсяг доходів дуже коливається. Є січень-лютий, «яма», потім до травня йде зростання, потім червень — пауза, липень-серпень — сплеск, потім вересень — яма, і потім інтенсивне зростання. Тут є своя динаміка внутрішньорічного руху грошей. Вона не пов’язана з ефективністю роботи Пенсійного фонду. Це закономірності роботи економіки. А загалом, світова практика показує, що ніколи пенсійні фонди не виступали учасниками якихось ризикованих вкладень. Скрізь вони працюють дещо за іншою логікою. Вони вкладають у менш прибуткові, але у більш гарантовані інструменти.
— Український фондовий ринок дуже розраховує на пенсійні інвестиції…
— Але тут є нюанс. Сьогодні, якщо ми зробимо закон, у якому буде написано, що пенсійні гроші вільно з’являться на ринку цінних паперів, то це, на мій погляд, буде «липа». Тому що у нашій країні цінні папери є більшою мірою сурогатом, ніж реально забезпеченими паперами. Паперів можуть випустити на 10 мільйонів, а забезпеченість може бути на 10 гривень. Тому я не думаю, що пенсійні гроші повинні виходити на український фондовий ринок. Треба робити головний акцент на тому, що вони повинні зберегтися, і як мінімум, не відстати від інфляції. Якщо ми побудуємо схему, що не передбачає жорстких зобов’язань тих, хто буде цими грошима розпоряджатися, гроші підуть.
— Як ви оцінюєте перспективу тимчасових пенсійних зборів з продажу валюти, золота, автомобілів? Вводилися ці збори для погашення боргів перед пенсіонерами, але діють досі.
— Найголовніше у податках — це їхня стабільність. У західних країнах податки теж не маленькі, але правила гри не змінюються. Я не бачу тут особливої проблеми для бізнесу. Існує колосальний соціальний розрив між найбіднішими і найбагатшими, і з цим треба щось робити. Я розумію бізнесменів. Нормальний бізнесмен береже кожну копійку. У мене це алергії не викликає. У мене викликає алергію, коли людина копається у сміттєвому баку.
— Але «дрібні» пенсійні збори все одно треба або скасовувати, або робити їх постійними.
— Треба їх буде згодом вводити як постійні збори.
— Як ви ставитесь до ідеї збільшення віку виходу на пенсію для оптимізації витрат Пенсійного фонду?
— Сьогодні передбачено, що українці йдуть на пенсію з 55-60 років, і нехай це залишається. Але ми повинні створити механізми, які стимулюватимуть людину пізніше виходити на пенсію, довше залишатися працювати. Вже є проект, який передбачає 10% надбавки на пенсію за кожен рік, який людина повноцінно відпрацює після визначеного пенсійного віку. Ну і треба, щоб був механізм, який не дозволяє роботодавцю виштовхувати цю людину з роботи. Крім того, тут треба враховувати і демографію. Чоловік, який дожив в Україні до 60 років, після цього живе у середньому 8,5 років. Але дуже багато чоловіків у нашій країні просто не доживають до цього віку.
— Чи згодні ви з вимогами бізнесу скоротити пенсійні відрахування з фонду заробітної плати?
— Ми спочатку повинні створити умови, щоб після зниження ставки сума надходжень була не меншою. По-перше, треба запустити механізм для виведення зарплати з тіні. По-друге, треба знизити ставки базових податків. І потім уже, як це зараз роблять у Росії, почнемо розмову про зниження відрахувань до Пенсійного фонду з фонду заробітної плати. Я згодний, 32% — це занадто.
