Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Німецька економіка захворіла

20 листопада, 2002 - 00:00

Федеральний уряд Німеччини зіткнувся з першим випробуванням після виборів. Німеччина отримала попередження Європейської Комісії за перевищення розміру бюджетного дефіциту — очікується, що рівень дефіциту в 2002 і 2003 роках становитиме, відповідно, 3,8 і 3,1 відсотка. Згідно з нормами зони євро, дефіцит не повинен перевищувати три відсотки. Німеччину, в результаті, можуть оштрафувати на 10 мільярдів євро. Це, разом з уповільненням темпів зростання німецької економіки (0,2%), відносно високим рівнем безробіття (9,8%), примусило експертів говорити про економічну кризу в Німеччині, звертаючи особливу увагу на те, що Німеччина є найбільшою економікою зони євро. До речі, за іронією долі, норму на три відсотки бюджетного дефіциту було встановлено за пропозицією колишнього міністра фінансів Німеччини Тео Вайгеля.

Проблема, з якою зіткнувся німецький уряд, насправді зовсім не нова, але зараз вона набула розміру, про який експерти не передбачали, і з можливістю якого ніхто не рахувався перед виборами. Вже зараз лікарняні та пенсійні каси не знають, яким чином можливо профінансувати зростаюче число бажаючих допомоги. Оголошено про банкрутства великих підприємств, такі, як будівельна фірма «Хольцманн», телекомунікаційна компанія «Мобілком», медіа- група «Кірх». Скорочуються тисячі робочих місць, і навіть у раніше благополучних місцях, таких, як Мюнхен, з’являються проблеми.

Реальні прибутки від надходження податків виявляються набагато нижчі, ніж очікувалося, і саме це стало причиною «ями» в державному бюджеті. Прибуток від надходження податків у 2002 і 2003 роках очікується на 31 мільярд євро нижче, ніж прогнозувалося у травні, тобто, на 3,5 відсотка нижче запланованого рівня. Група з так званих «п’яти мудреців» — великих експертів при німецькому уряді — оприлюднила прогноз, згідно з яким німецька економіка вже майже не зростає. Зростання виробництва становитиме тільки 0,4 відсотка в цьому році і щонайбільше 1,4 відсотка в наступному. Майже в усіх інших країнах Європейського Союзу можна спостерігати набагато більшу динаміку. Це стало не дуже приємним сюрпризом для міністра фінансів Ганса Айхеля. Уряд Герхарда Шредера і без того після виборів почав сувору програму економії, і зараз головним питанням є — де взяти гроші на головні державні завдання. Міста і комунальні округи Німеччини вже давно вважаються нездатними до будь-якої діяльності з фінансових причин. Звузилися межі можливостей і у федерального уряду.

Якщо говорити про причини слабкої німецької економіки, то експерти пропонують різні відповіді. Вважається очевидним те, що події 11 вересня 2001 року та їхні наслідки для світової економіки не допомагали німецькій промисловості. Німеччина входить до кола найбільших країн-експортерів і сильно залежить від стану своїх економічних партнерів. Але більш важливою здається зовсім інша причина. Німеччині не вдалося, як це зробили в 90- ті роки Велика Британія, Голландія чи скандинавські країни, відмовитися від тягаря благополучної держави. Розміри соціальної допомоги для безробітних, бідних і пенсіонерів дуже великі, і це стає навантаженням на тих, у кого є робота, або тих, хто зайнятий її пошуками. Жоден підприємець не наважиться прийняти нового співробітника на роботу, якщо він буде знати, що це пов’язано з великими витратами окрім самої зарплати. Однак німецькі профспілки чинять опір кожній спробі змінити соціальну систему. Уряду соціал-демократів і зелених не вистачає мужності для боротьби із «захисниками» соціальної держави. Польський тижневик «Впрост» кілька тижнів тому іронізував над такою політичною незграбністю, назвавши свій матеріал «Німецька Економіка». Раніше німці подібним чином зневажливо говорили про польську економіку.

Найбільшою проблемою німецької економіки залишиться східна частина країни. За винятком кількох добре розвинених районів, таких, як Дрезден чи Лейпциг, колишня НДР багато втратила. Хто може, той шукає собі роботу на Заході, через що в цілих районах вже ніхто не живе, залишаються лише старі люди і небагато молодих, які не мають шансів знайти роботу. Утримання таких регіонів обходиться дуже дорого. Кожний німецький платник податків платить щомісяця «солідарну плату» для Східної Німеччини. Куди ці гроші йдуть і кому вони допомагають, мало кому відомо. Після об’єднання Німеччини не було жодного уряду, який був би спроможний вирішити основні проблеми.

Виникає запитання, чи зможе уряд Шредера розпочати необхідні реформи. Партія зелених — молодший партнер коаліції — вже заявила, що перебудова соціальних систем стоятиме в центрі її політики, що спричиняє опір близьких до профспілок соціал-демократів. Перші кроки реформ різко критикували економічні експерти, яким вони здавалися недостатніми. Працівник відомої німецької консалтингової компанії Роланд Бергер сказав кілька місяців тому, що Німеччині на основні реформи залишилося близько 5 років. Якщо за цей час нічого суттєвого не станеться, то почнуться вже справжні проблеми.

Нільс КРАЙМАЙЕР
Газета: 
Рубрика: