З 1 січня 2003 року в Україні вводиться єдина заява на отримання всіх видів соціальної допомоги: житлові субсидії; допомога сім’ям з дітьми; державна допомога малозабезпеченим особам; тим, хто проживає поруч з інвалідом першої, другої групи внаслідок психічного розладу; допомога на поховання; допомога інвалідам дитинства і дітям- інвалідам.
Щоб довести, що ти малозабезпечений і хочеш отримати якусь допомогу від держави, треба не тільки показати довідку про зарплату з місця роботи і надати інформацію про майновий стан сім’ї, але й витратити масу часу. Вистояти день-два у черзі, обійти вісім-десять кабінетів. Як завжди, на останньому й обов’язково «найважливішому» папірці не вистачатиме або чийогось підпису, або штампу. Після вирішення цього завдання ви нарешті отримаєте заповітний документ, де чорним по білому напишуть, що вам надається допомога держави. Однак деякі громадяни відмовляються від соцдопомоги, вважаючи, що легше обійтися без цих грошей, ніж мати справу з далекою від досконалості системою оформлення.
Але у найближчому майбутньому у галузі соціальної політики відбудуться зміни. А саме — Кабінетом Міністрів України затверджено постанову «Про удосконалення механізму надання соціальної допомоги», яка повинна допомогти незаможним громадянам розібратися в усіх бюрократичних процедурах.
Як повідомили «День» у прес-службі Мінпраці, щоб полегшити малозабезпеченим пенсіонерам, інвалідам, багатодітним матерям отримання адресної соціальної допомоги, з наступного року вводиться принцип «єдиної заяви». Цей принцип істотно спростить відносини державних органів і людей, які претендують на соціальну допомогу.
Удосконалений механізм надання соцдопомоги експериментально відпрацьовувався у восьми районах Львівської і Харківської областей. У кожному з них було створено єдину приймальню, де на основі однієї заяви й одного пакету документів надавали громадянам усі види соціальної допомоги, на які вони мають право. Показником ефективності експерименту стало істотне зменшення черг у місцевих органах праці і соціального захисту населення, а також підвищення рівня кваліфікації фахівців. Було прийнято рішення поширити цю схему на всій території України.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову і, починаючи з 1 січня 2003 року, сім’ям, які потребують матеріальної підтримки держави, досить буде написати одну заяву і зібрати один пакет необхідних документів. Наприклад, малозабезпечена сім’я, що надала необхідний пакет документів — довідку про доходи за останні шість місяців, а також інформацію про майновий стан — зможе отримувати кілька видів соціальної допомоги: субсидію на оплату житлових послуг і палива, а також допомогу на дитину до досягнення нею трьох років за єдиною заявою. Подавати ці документи можна до єдиної приймальні, яку згодом буде створено в кожному управлінні. Усі ці зміни ніяк не впливатимуть на механізм визначення права сім’ї, а також на розмір соціальної допомоги.
Сьогодні у багатьох регіонах відділи субсидій і управління праці та соціального захисту населення розміщено окремо один від одного. І хоч вони адміністративно об’єднані в одне ціле, звести їх в одне приміщення поки вдається не скрізь. А створити єдину приймальню у кількох розрізнених приміщеннях досить складно. Місцевим органам влади доручено створити необхідні умови для прийому громадян. Тому єдині приймальні з’являтимуться у міру можливості. Набагато простіше сільським жителям: необхідні документи зможуть приймати уповноважені представники сільради і передавати їх регіональним управлінням праці та соціальної політики для призначення допомоги.
Практика місцевих управлінь під час експерименту також показала, що ефективна реалізація механізму неможлива без оновлення технічної бази управлінь. Тому Міністерству праці до 1 жовтня цього року доручено забезпечити створення програмного комплексу для автоматизованої обробки документів з питань призначення всіх видів соціальної допомоги за єдиною заявою, формування єдиної бази даних і реєстру одержувачів цієї допомоги, а також затвердити форму заяви для призначення всіх видів соцдопомоги, підготувати рекомендації щодо відповідної організації роботи місцевих органів праці та соціального захисту населення.
