У першому півріччі поточного року іноземні інвестиції в економіку України, за даними РІА «Новости», росли на 6,2% (15,7% до відповідного періоду 2001 р.) або на $275,8 млн. і становили $4 млрд. 745,2 млн. Якщо передбачити, що й у другому півріччі справи підуть так само, то на інвестиційному рахунку країни до кінця року буде понад 5 мільярдів. Прогрес, безумовно, очевидний. Разом із тим питання про те, багато це чи мало — для 50-мільйонної країни за одинадцять років її незалежності — не варто навіть і ставити. Ще на початку перебудови експерти підрахували, що Україні для стійкого розвитку щорічно потрібно $4 млрд. іноземних інвестицій, тобто наростаючим підсумком уже повинно б бути трохи менше $50 млрд. А отримали ми їх за роки незалежності в десять разів менше.
Тепер усі надії на прорив. Причому, задумуючи його, уряд, мабуть, намагається істотно змістити акценти від іноземного до внутрішнього інвестування, очевидно, передбачаючи, що тільки зростання внутрішніх інвестицій може прокласти дорогу для іноземних грошових вливань у засихаючу від нестачі фінансових ресурсів українську економіку.
Найбільш помітним урядовим кроком у цьому напрямі є зроблене наприкінці минулого тижня доручення прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха Міністерству економіки і галузевим міністерствам підготувати і запропонувати комерційним банкам «ефективні інвестиційні й інноваційні проекти» для довгострокового кредитування. Для цього передбачають використати механізм рефінансування Національного банку, який створив і зареєстрував у Мін’юсті відповідне тимчасове положення про таке рефінансування банків, котрі взялися за довгострокове кредитування інвестиційних проектів.
Щоправда, ще на початку місяця йшлося тільки про середньострокові проекти. Лише 6 серпня віце-прем’єр Василь Роговий розповідав про те, що уряд і Нацбанк ухвалили постанови про створення інструмента, що дозволяє комерційним банкам кредитувати середньострокові інвестиційні проекти з використанням механізму рефінансування НБУ. Уряд вбачає у цьому механізмі можливість структурної перебудови економіки, про яку досі було майже стільки ж розмов і ще гірший результат, ніж у справі іноземного інвестування. Прем’єр вважає, що відтепер в України з’явився шанс змінити ситуацію, технічно і технологічно оновити виробництво. Ось тільки різнобій у термінах вносить сьогодні деяке сум’яття до рядів підприємств усіх форм власності, яким Кабмін своєю постановою рекомендував звертатися до комерційних банків за середньостроковими кредитами терміном до трьох років. Проте питання швидше за все не в термінах. Адже однаково головним елементом у цій схемі стануть комерційні банки, які, зі слів В. Рогового, самі оцінюватимуть окупність інвестпроекту і кредитуватимуть його. При цьому В. Роговий підкреслив, що « не йдеться про яке-небудь директивне кредитування, це звичайна кредитна робота».
Нацбанк, що перетворюється відтепер на найбільше інвестагентство країни, вирішив виховувати у відповідному дусі й комерційні банки. Механiзм рефiнансування, тобто кредитування комбанкiв за ставкою НБУ, вiн вважає (як випливає з прес-релiзу, надiсланого до «Дня») новим iнструментом управлiння лiквiднiстю банкiв. У телеграмі до них, надісланій минулого тижня, він висловив стурбованість їхньою кредитною політикою, яка переважно орієнтована на короткі терміни і на невиробничу сферу (торгівлю і посередництво при торгівлі). «Такий розподіл кредитів не відповідає стратегічному завданню з модернізації вітчизняної економіки», — зазначалося, за повідомленням Інтерфакс-Україна, в телеграмі.
Безумовно, в країні вже є що інвестувати і кредитувати. Понад 70 інноваційних і інвестиційних проектів на загальну суму понад 9 млрд. грн. зареєстровано протягом року в рамках діяльності українських технопарків. (На сьогодні в Україні працюють чотири технопарки — Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка і сенсорна техніка, Інститут електрозварювання ім. Євгена Патона (обидва — Київ), Інститути монокристалів (Харків) та «Вуглемаш» (Донецьк)). Голова державної комісії з організації діяльності технопарків і інноваційних структур віце-прем’єр Володимир Семиноженко навіть повідомив, що обсяг продукції, виробленої і реалізованої з кінця 2000 року в технопарках, становить понад 50 млн. грн., причому продукція на 27 млн. грн. пішла на експорт. Віце-прем’єр особливо відзначив значущість досвіду роботи технопарків для реалізації закону України «Про інвестиційну діяльність», що набув чинності.
Тим часом голова правління Української державної інвестиційної компанії Володимир Рижов, відповідаючи на запитання «Дня» про перспективи активізації інвестиційного процесу в Україні, сказав: «Скільки не кажи халва, а у роті солодше не стає. Так і з інвестиціями». На його думку, інвесторів треба зацікавлювати. І один із найбільш правильних напрямів для цього, — вважає В. Рижов, — полягає в тому, щоб іноземний інвестор побачив, що не боїться інвестувати економіку і насамперед промисловість вітчизняний інвестор. «І сьогодні він це вже бачить, — стверджує голова держінвестиційної компанії. — Принаймні я сьогодні чекаю приїзду представників великої німецької компанії, яка спроможна побудувати у нас новий завод. У вересні пройдуть переговори з австрійцями. Можу сказати, що іноземні інвестори нас ще «побоюються», але вже рухаються».
