Ім’я Галини Александрової з Маріуполя — нашої постійної читачки й одного з авторів «Дня» — добре відоме всім, хто регулярно читає нашу газету. Її актуальні, гострі, цікаві матеріали й листи часто публікуються на сторінках нашого видання. Як зізналася сама Галина Опанасівна, саме співпраця з «Днем» відіграла вирішальну роль при прийомі її до Спілки журналістів України. Тому ми дуже здивувалися, коли один політичний блок, побудований на національній основі, звинуватив нашу газету в створенні «редакційної ляльки», підписаної довільним російським прізвищем Александрова. Не менше вiд нас здивувалася й Галина Александрова, відповідь якої горе-політикам ми сьогодні публікуємо. Хочемо лише додати, що спроби звинуватити нас у створенні «несправжніх» листів від вигаданих читачів мали місце й раніше. Тому на майбутнє хочемо заспокоїти наших обвинувачів — принцип діалогу з читачами, сповідуваний «Днем», велика кількість листів, що надходять до редакції, позбавляє нас необхідності займатися такими дурницями. Всі наші автори матеріалів та листів — цілком реальні люди, в чому може пересвідчитися кожен.
Шановна редакціє газети «День»!
Після публікації мого листа «Третій зайвий. До наступних виборів» («День», №99) «Русский Блок» дав відповідь під похмурою назвою «Добре чи нічого говорять лише про небіжчиків» («небіжчики» — це, зрозуміло, всі політичні партії та блоки, крім «РБ»). Не викладатиму ідеологічні та програмні позиції блоку, оскільки в них немає нічого нового. Зупинюся на деяких звинуваченнях і вигадках, які, м’яко кажучи, не відповідають дійсності. Почну з найбільш красномовної цитати (в тексті вона йде окремим абзацом), яку наводжу дослівно:
«Примітно, що в «Дні» матеріал підписано російським прізвищем журналістки Галини Александрової з російськомовного ж Маріуполя. Що ж, прийом знайомий і виправданий». (?!!)
Знаменно, що це висловлювання підписане від імені прес-служби «Русского Блока». Все, як у відомому прислів’ї про тих, хто судить про інших в міру своєї розбещеності, безпідставно звинувачуючи «День» у підписанні матеріалів довільними прізвищами. Чи не свій пропагандистсько-партійний досвід роботи прес-служба «РБ» приписує «Дневі»? Інакше чим можна пояснити, що для «РБ» такого роду прийом знайомий і виправданий? У такому випадкові представникам «РБ» дійсно не зрозуміти, що в тій високій морально-етичній системі координат, у якій працює «День», будь-які нечесні прийоми просто неприпустимі.
Назва блоку «русcкий» — це його «бренд» чи торговельна марка, яка є своєрідним прийомом залучення виборців на свій бік. Моє російське прізвище — це не прийом, це моє прізвище! Ним я підписую свої матеріали тому, що його мені передано від дідів- прадідів, а не тому, що хтось за кожним прізвищем бачить тільки політичні ігри та інтриги. За кожним, окрім... свого? Впадає у вічі, що відповідь прес-служби «Русcкого Блокa» на мою публікацію в «Дні» підписано Всеволодом Іванюком. Якщо йти за логікою даного автора, то його прізвище — це зовсім не прізвище, а політичний прийом.
Окрім того, мою думку про доцільність саморозпуску «РБ», яка підтверджується результатами всеукраїнського соціологічного опитування («День», №88) було притягнуто за вуха до нібито спеціально організованої кампанії проти «Русcкого Блокa». Тим часом, прес-служба «РБ» вважає, що деякі аутсайдери парламентських перегонів повинні саморозпуститися, зокрема «райдуги», «яблучка» і подібні, і не бачить у цьому змови проти них. Зате у представників «РБ» «створюється враження, що над подібними (до мого. — Г.А. ) матеріалами працює якийсь відділ «з питань «Русcкого Блокa». Така екзальтована вразливість пояснюється бажанням надати своїй організації більшої ваги і зайвий раз привернути до неї увагу. Хочу розчарувати прес-службу «РБ»: ні в якому «відділі з питань «Русского Блока» не перебуваю (вважаю його витвором політичної фантазії), свої матеріали пишу за власною ініціативою, а не на замовлення. Проте, в це важко повірити тим, хто вважає, що в «Русском Блоке» можна працювати не за гроші, а за переконанням, а ось писати про «Русский Блок» за переконанням, а не за гроші — не можна. (При незбіганні з поглядами прес-служби «РБ».) Повірити в це — значить бути в черговий раз розчарованим.
