Якщо прихильникам відставки Кабінету Анатолія Кінаха не вдасться здійснити задумане влітку, вони відновлять свої спроби восени. Очевидно, главі уряду доведеться домовлятися з парламентськими політичними силами. Що може бути предметом таких домовленостей? Це запитання «День» поставив експертам.
Сергій ТЕЛЕШУН, доктор політичних наук, президент фонду «Співдружність»:
— Сьогодні уряд більше не перебуває в зоні недоторканності. Думаю, для стабілізації прем’єрських позицій буде використано стратегію як економічного, так і політичного характеру. Мається на увазі не лише програма діяльності уряду та підготовка нового бюджету, а, насамперед, політична програма. Остання передбачатиме стратегію взаємодії як з опонентами, так і з можливими союзниками, які здатні підтримати уряд Кінаха і «підвісити» його на парламентському «гачку» до осені.
Гадаю, буде налагоджуватися співпраця з частиною депутатських фракцій у Верховній Раді. Крім того, вестиметься нейтралізація опонентів на рівні політичних технологій. Поряд з цим будуть спроби створення систем лобістів як у парламенті, так і в президентській Адміністрації, які зможуть підтримувати уряд. Зрозуміло, така підтримка вимагатиме жертв у вигляді конкретних посад, а також певних економічних схем, які активізуються восени у процесі приватизації.
Сергій КИСЕЛЬОВ, експерт з економічної політики Міжнародного інституту порівняльного аналізу:
— Судячи з усього, голосування по підготовленій урядом програмі відбуватиметься вже на наступній сесії, тобто восени. До того ж, без голосів комуністів опозиція буде в «патовій» ситуації, тому вирішальне слово буде, все-таки, за фракціями, утвореними на базі «Єдиної України». У вигляді компромісу з ними можливий варіант призначення когось із представників фінансово-промислових груп на певні посади в уряді, швидше за все, в економічному блоці (міністра економіки чи голови Фонду держмайна). Тобто для забезпечення підтримки уряду буде використана можливість введення до Кабміну представників різник груп інтересів.
Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціальних досліджень «Софія»:
— На сьогодні вірогідність висловлення недовіри уряду невисока. Це пов’язано не лише із незавершенням процесу перегрупування більшості зацікавлених сил. Наразі не все зрозуміло як із сценарієм на осінь, так і з взаємовідносинами між парламентськими гравцями та Президентом. А за таких умов дуже небезпечно розігрувати «карту» уряду. Однак вже ближче до вересня — жовтня на порядку денному може виникнути питання про звітність уряду щодо виконання держбюджету за три квартали. І тоді вірогідність висловлення вотуму недовіри уряду буде вкрай високою. Думаю, Кінах може отримати шанс «проскочити» і осінню ситуацію за умови політичної самостійності.
Що ж стосуєтся програми уряду, то, найiмовiрнiше, її доля нагадуватиме долю урядової програми Пустовойтенка. Уже зараз стало очевидно, що текст і формат програми вкрай «розмитий» та асинхронний до президентського послання. Тобто навіть в публічному піарному плані цей документ, на жаль, не спрацьовує. З огляду на це, Кінах навряд чи наполягатиме на розгляді програми у липні. Це було б політичною помилкою. Набагато зручніше — м’яко обійти питання звітності і активно готуватися до вересня. Зараз важливо підготувати більш вдалий та концептуально вибудуваний документ, поклавши його в основу домовленостей мiж депутатськими групами.
Ростислав ПАВЛЕНКО, політолог, виконавчий директор Школи політичної аналітики:
— Деякі кроки в бік утримання стабільності прем’єрських позицій робляться уже зараз. Скажімо, останнім часом посилилася урядова риторика щодо європейського вибору та реальних кроків у бік НАТО. Таким чином демонструється готовність уряду крокувати в бік європейського співтовариства, що перегукується із президентським посланням. З другого боку, уряд публічно і кулуарно працює з фракціями, що виникли на уламках «Єдиної України». Зокрема, днями Кінах говорив про пріоритетність вугільної галузі, яка потребує розвитку та фінансування. А за умов, коли «четвірка» фактично не має більшості в парламенті для того, щоб висловити недовіру уряду, вирішальними є голоси фракцій від «Єдиної України». Тому подібні «пасажі» уряду можна сприйняти як упереджувальні стратегічні кроки.
Як відомо, уряд подав на розгляд у парламент проект податкового кодексу, який по багатьох позиціях (зокрема щодо реформування податку на прибутки підприємств, а також проблем із поверненням ПДВ) дуже критично оцінюється більшістю експертами. Таким чином, таке подання із пропозиціями досить радикальних реформ може бути палицею «о двох концах». З одного боку, реформи потрібні, а з іншого — це може стимулювати дискусію і навіть поставити під загрозу уряд. Тому, думаю, до кінця цієї сесії уряд буде обережним і не наполягатиме на голосуванні за програму дій уряду. Швидше за все, бурхливі події навколо уряду розгорнуться вже восени. Оскільки саме тоді, за два роки до виборів, під сильні економічні кроки може відбутися призначення нових людей. Думаю, впродовж цього тижня стане зрозуміло, наскільки непохитною є позиція уряду. Наразі ж все знову обмежиться демаршами опозиції.
Дмитро ВИДРІН, директор Європейського інституту інтеграції та розвитку:
— Сьогодні багато що залежить від позиції самого прем’єр-міністра. Якщо він намагатиметься утриматися, використовуючи при цьому метод балансування інтересів, закулісні інтриги та спроби пошуку якихось аргументів на свою користь, то втриматися на посаді буде важко. Однак, думаю, Кінах має непогані шанси пережити «складні» часи завдяки притаманній йому неконфліктності, коректності та вмінню враховувати чужі інтереси. До того ж, його перебування на прем’єрській посаді наразі влаштовує більшість груп інтересів. Водночас, як свідчить європейський досвід, ворогування з багатьма (а ворогів у прем’єра, як відомо, багато) краще сприяє утриманню при владі, аніж союз iз одиницями. Таким чином, «розклад» на політичній карті, в крайньому випадку, до осені — на користь Кінаха. А згодом багато залежатиме від появи нових гравців та їхньої політичної ваги.
