Обрання Сергія Буряка (в 1992 — 1998 рр. голова правління «Брокбізнесбанку») головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності скептики сприйняли неоднозначно. З одного боку — звання заслуженого економіста України і солідний стаж парламентської роботи (був народним депутатом другого і третього скликання) вказують на компетентність політика в галузі фінансів. Що, враховуючи орієнтацію Сергія Васильовича на ринкові перетворення, можна вважати безумовним плюсом призначення. З другого — комерційні і фракційні інтереси «брок- бізнес-трудовика» ставлять ряд запитань. На деякі з них Сергій Васильович у своєму новому амплуа відповів кореспонденту «Дня».
— Одна з основних претензій з боку керівництва бюджетного комітету уряду, зводиться до необхідності формування бюджету 03 на новій податковій основі. А чи зможе новий Податковий кодекс пройти в парламенті третє читання?
— Я не сумніваюся, що до 12 липня Податковий кодекс не пройде. Щоб прийняти цивілізований, нормальний, робочий документ такого масштабу та значення, необхідно: по-перше, щоб він був зрозумілим і доступним. По-друге, простим з погляду методології. Щоб він не був «товстим», оскільки, скажімо, чотири томи нормальний бухгалтер прочитати просто не в змозі і т. ін. Податковий кодекс навряд чи буде відповідати всім цим вимогам.
Нарівні із цим є цілий ряд делікатних моментів. Зокрема, у нас дуже велике навантаження на бюджет у вигляді різних пільг за галузями народного господарства. У зв’язку із цим міністерствам фінансів і економіки сдід провести всебічну інвентаризацію пільг, їхню кодифікацію й вийти в парламент з ініціативою зниження пільгового навантаження на бюджет. На це, безумовно, потрібен буде час і, на мій погляд, це не вдасться зробити до 12 липня. Крім того, треба провести ряд дуже важливих для нашої економіки змін. Я маю на увазі зміни в законах про ПДВ, про податок на прибуток, про прибуткове оподаткування громадян, про ставки акцизних зборів тощо. Це величезний масив роботи.
— Для підприємців виконання бюджету на цей рік супроводилося низкою несподіванок. Я маю на увазі зміни в системі оподаткування після 15 серпня. Чи вдасться визначити ті податки й ставки, на які держава зможе розраховувати у доходній частині бюджету на наступний рік, а підприємці — у своїй діяльності?
— У Бюджетному кодексі чітко сказано, що зміни в чинне податкове законодавство можуть вноситься лише до 15 серпня попереднього «бюджетного» року. Думаю, ця суперечність повториться, i бюджет на наступний рік навряд чи матиме під собою нову стабільну податкову основу.
— Комітет, який ви очолили, в процесі «розподілу» портфелів став епіцентром дискусій. Крім усього іншого, з-під його компетенції хотіли вивести питання податкової й митної політики. Чим пояснюється боротьба за комітет і чому «податки» та «митницю» йому все- таки залишили?
— Через наш комітет проходить дуже багато питань, які є у Верховній Раді. У минулому скликанні це було «дуже багато» — близько 60% законодавчих актів. Внаслідок того, що таке велике навантаження лягало на комітет з фінансів і банківської діяльності (а отже й на якість підготовки законопроектів), питання про виділення з комітету проблем оподаткування й митних процедур дійсно обговорювалося. Однак дійшли висновку, що це робити недоцільно, оскільки не можна розривати те, що не можна розірвати.
— Побутує думка, що комітет із фінансів і банківської діяльності має важелі впливу на Нацбанк і в комітеті створюються «дахи» окремим комерційним банкам. Ваш коментар?
— Дійсно, в поле зору комітету потрапляють такі важливі аспекти нашого життя як податкове й митне законодавство, банківський ринок, страховий ринок тощо. Цей перелік свідчить, що за допомогою комітету можна було б впливати на ті чи інші питання. Повертаючись до вашого конкретного запитання... Можливо, раніше й можна було розв’язувати проблеми конкретних банків. Однак після ухвалення закону про НБУ вплив комітету на Нацбанк практично неможливий. Нацбанк у нас, фактично, держава в державі. І я б не робив такого акценту на роботі комітету.
— Тоді про інший акцент. Ваш комітет «займається» вільними економічними зонами. Говорять, що це приносить депутатам комітету хороші прибутки, а економіці — досить неоднозначні наслідки. Як ви оцінюєте вільні економічні зони?
— У складі комітету в нас немає жодної людини, яка мала б стосунок до тієї чи іншої вільної економічної зони. Я це заявляю однозначно й рішуче. Однак обіцяю: ми на комітеті системно, глибоко й не зволікаючи проведемо аналіз впливу цих зон на економіку країни. Винесемо результати голосування в зал, обговоримо, проведемо дискусію й тоді визначимося.
— Щодо «держави в державі» — НБУ — побутує розхожа думка, що Рада НБУ, до якої увійшли керівники «дружніх» їй комерційних банків контролює діяльність Нацбанку недостатньо ефективно. Чи не плануєте ви ініціювати закони або зміни до законів з метою змінити ситуацію?
— Я, як член Ради НБУ, можу сказати, що цей орган працював ефективно весь цей час. Це не означає, що він вклинювався в поточну роботу правління Нацбанку загалом. Цей орган затверджував належні документи згідно із законом і за статусом. Стосовно законодавства щодо НБУ — воно збалансоване й відповідає міжнародним стандартам. І я не бачу причин, які спонукали б наш комітет або Верховну Раду змінювати це законодавство. Крім того, Нацбанк показав свою ефективність протягом останніх років, оскільки виконує покладену на нього функцію — підтримка стабільного курсу національної валюти.
Я хотів би вказати на необхідність розширення ресурсної бази комерційних банків, стимулювання їхньої капіталізації. Гадаю, що на ці питання НБУ звертатиме увагу.
— Ви говорите про відповідність законодавчого поля НБУ міжнародним стандартам. А як же «Градобанк», «Україна»?
— Я не бачу причетності НБУ до проблеми, наприклад, банку «Україна». За винятком того, що Нацбанк намагався «покермувати» й допомогти «Україні». Нині НБУ вникає в усі проблеми, які ставить йому Ліквідатор банку «Україна». Тут, швидше, є проблема тих урядів, у цінні папери яких банк «Україна» вкладався у великих обсягах. Проблема «клієнтів» цього банку, які допомогли йому «впасти». І проблема акціонерів самого банку, які потурали розв’язанню питань врозріз економічній логіці.
— Але НБУ надавав «Україні» кредити...
— Так, Нацбанк рефінансував «Україну» в той час. Але я не вважаю, що це проблема НБУ.
