Комерційні банки 4 квітня передали до НБУ списки клієнтських рахунків, які є підозрілими з погляду оформлення. Передусім увагу було приділено юридичній бездоганності рахунків, оскільки фіктивні фірми, як правило, реєструються на загублені документи, або на паспорти померлих громадян. Що із зібраною інформацією Нацбанк робитиме далі, поки незрозуміло. Втім, сумнівно, щоб комерційні банки надали державі досить повну інформацію, адже у тіньових схемах банкіри часто є безпосередніми учасниками.
Тим часом Нацбанк перекрив досить популярну лазівку для вивезення грошей з України — передоплачені дорожні платіжні карти. Насамперед це торкнулося широко рекламованих карт «Віза Тревел Мані». Тепер максимальна сума, яку можна розмістити на цій карті, дорівнює 5 тисячам доларів. Постанова НБУ з цього приводу набула чинності 8 квітня.
До 15 квітня всі українські банки на вимогу НБУ зобов’язані зібрати для держави всю інформацію про вжиті у першому кварталі заходи з попередження банківських злочинів, передусім у галузі відмивання грошей. Банкам рекомендовано сформувати списки осіб, які періодично здійснюють перекази значних сум. Це торкнеться всіх банківських операцій вартістю понад 50 тисяч євро, і готівкових операцій понад 10 тисяч євро.
Боротьбу з тіньовими капіталами веде й Податкова адміністрація. Статистика вражає: у першому кварталі податківці припинили роботу 1,3 тисячі фіктивних комерційних структур, з розрахункових рахунків яких стягнуто до бюджету майже 7 млн. гривень. За цей же період виявлено 299 злочинів, пов’язаних з відмиванням грошей у кредитно-фінансовій системі, порушено 276 кримінальних справ про легалізацію (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом. За результатами розслідування цих справ виявлено легалізованих грошей і майна на суму понад 90 млн. гривень. Неприємності, пов’язані з обвинуваченням у тіньових операціях, зараз мають банки «Слов’янський», «Андріївський», «Корал-банк».
Начальник Головного слідчого управління ДПАУ Святослав Піскун заявив, що у квітні варто чекати посилення перевірок сумнівних фінансових операцій. Він упевнений, що до травня Україна подасть до FATF список вражаючих заходів проти відмивання грошей. За словами Піскуна, ще на минулому форумі FATF у Лондоні саме Україну було визнано країною, яка має найбільші шанси для виходу з «чорного списку».
Добиватися цього варто хоч би тому, що у зв’язку з міжнародною війною проти тероризму саме країни зі списку FATF вважаються потенційно «неблагонадійними». Євросоюз рекомендував своїм банкам розривати зв’язки з країнами, законодавство яких визнане недостатньо ефективним для боротьби з відмиванням грошей. Ще раніше подібний документ-рекомендацію було затверджено у США. Якщо боротьба з тероризмом наростатиме, західні експерти припускають своєрідну фінансову ізоляцію країн з «чорного» списку FATF.
Прем’єр-міністр Анатолій Кінах раніше заявив про намір передати на розгляд нового складу парламенту законопроекти, покликані посилити контроль за сумнівними фінансовими операціями. Очевидно, станеться це теж до кінця квітня. Не виключено, що уряд спробує законодавчо закріпити повноваження департаменту «фінансової розвідки», який створено президентським указом при Мінфіні, але через міжвідомчі протиріччя і небажання співпраці з боку банків, зараз фактично не виконує своїх функцій.
Хоча чи погодиться парламент включитися у боротьбу проти відмивання грошей — ще питання. Зібрана у банків інформація про сумнівні операції може стати серйозною політичною зброєю. Очевидно, що без використання грошей з офшорних зон або фіктивних фірм навряд чи в Україні можливо реалізувати великі політичні проекти. За даними податківців, майже чверть усіх тіньових операцій відбувається у паливно-енергетичній галузі, чиїх представників у новому парламенті також доволі. Так що різка активізація боротьби контролюючих органів проти відмивання грошей в Україні ризикує залишитися без законодавчої підтримки. А значить, нинішня могутня кампанія, навіть якщо вона і приведе до виключення нашої країни з «чорного» списку, може й не мати довготривалих наслідків.
