Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Справа про наклеп на Лукашенка: приклад «діалогу» влади з пресою

10 квітня, 2002 - 00:00

Учора в суді Ленінського району міста Гродно повинен був розпочатися перший в історії білоруської юриспруденції процес у справі про наклеп на президента. Обвинувачені — Микола Маркевич і Павло Можейко — редактор і журналіст гродненської газети «Пагоня», закритої у листопаді минулого року за наклеп на Олександра Лукашенка під час передвиборної кампанії. Слухання було перенесено на більш пізній термін, офіційна причина — захворів суддя. Як стало відомо «Дню», не виключено можливості заміни судді, який веде цю справу. «Белорусская деловая газета», зокрема, стверджує, що процес буде показовим — влада вирішила знову приструнити журналістів.

На думку слідчого з особливо важливих справ прокуратури Гродненської області Кулевича, «Пагоня» звела наклеп на президента, надрукувавши 4 вересня 2001 року статтю Павла Можейка під назвою «Ідзем на выбары», статтю С. Караскевича «Ен — не Лукашенка» та анонімний вірш без вказівки на автора «Абяшчал! Абяшчаю! Буду абяшчаць!». Ці полемічно-публіцистичні матеріали, на думку слідства, містять «явно фальшиві, ганебні вигадки» відносно Олександра Лукашенка, поєднані з обвинуваченням у скоєнні особливо тяжких злочинів: вбивства, геноциду, у створенні злочинної організації.

Микола Маркевич перед судовим засіданням заявив, що не визнає себе винним у наклепі на главу держави, а карну справу, порушену за декілька днів до президентських виборів у Білорусі, вважає політичною. За словами адвоката журналіста, «статті, що стали підставою для порушення справи, є висловленням власної позиції авторів, що не заборонено законодавством», передає Інтерфакс.

Крамольний 36-й номер «Пагоні» так і не було поширено — 5 вересня весь тираж арештували прямо в друкарні. Через три місяці газету закрили. Але редактора і журналіста «Пагоні» все-таки вирішили судити. «Белорусская деловая газета» пояснює це кількома причинами. Гродно — провінція, і суд там можна провести відносно спокійно, зокрема, без особливо пильної уваги іноземних дипломатів. Крім того, Гродно — політична вотчина Семена Домаша — опозиціонера, який брав участь у передвиборних перегонах, але який зняв свою кандидатуру на користь єдиного кандидата від громадянської коаліції Володимира Гончарика. Нарешті, сам Микола Маркевич — керівник обласної організації Білоруської асоціації журналістів, яка підтримує незалежну пресу в Білорусі і переслідуваних журналістів.

Примітно, що президент Лукашенко, на якого, як стверджує обвинувачення, звели наклеп підсудні редактор і журналіст газети «Пагоня», поки що відкрито не висловлював свого ставлення до процесу.

Тим часом у Гродно перестали реєструвати нові видання. Газеті «Пагоня» було відмовлено у реєстрації з тієї причини, що від перестановки лапок суть видання не міняється, газеті «Рэха» — унаслідок несвоєчасної оплати комунальних платежів головними орендаторами майбутнього офісу редакції, ще кільком виданням, — з інших, таких же істотних причин.

Минулої п’ятниці у місті пройшли пікети на підтримку газети «Пагоня». В акції протесту брали участь і журналісти незалежних білоруських видань. Як повідомляє Рейтер, шестеро з них було арештовано на строк від трьох до десяти діб, інших оштрафовано. За інформацією білоруської служби радіо «Свобода», підсудному Миколі Маркевичу загрожує до п’яти років тюремного ув’язнення, Павлу Можейку — до трьох з половиною.

Як повідомила «Дню» прес- секретар БАЖ Ілона Урбанович, кілька тижнів тому Маркевич і Можейко звернулися з відкритими листами до президентів кількох країн, у тому числі до Леоніда Кучми. Однак поки що отримано лише відповідь з канцелярії президента Польщі, в якій висловлено підтримку переслідуваним журналістам. Підтримали їх колишній прем’єр-міністр Польщі Тадеуш Мазовецький, редактор польської «Газеты выборчей» Адам Міхнік (це видання минулої п’ятниці опублікувало розворот, присвячений процесу проти білоруської газети), інші польські газети, Спілка журналістів Литви, міжнародна правозахисна організація «Article 19».

Багато хто в Білорусі побоюється, що процес проти Маркевича та Можейка може стати не лише показовим, але й пробним. Аналогічну карну справу порушено проти редактора газети «Рабочий» Віктора Івашкевича.

КОМЕНТАР

Анатолій ЛЯБЕДЬКА , лідер Об’єднаної громадянської партії Білорусі:

— Ми не повинні забувати справу Шеремета, те, що сталося з Завадським, закриття газети «Свабода», десятки інших випадків, коли журналісти за свої погляди перебували у в’язниці, коли їх били, чинили психологічний тиск на їхніх родичів. Влада поводиться послідовно. Тиск на неї як зсередини, з боку політичних партій, громадських організацій, так і ззовні, з боку правозахисних і журналістських організацій, мав певні успіхи. Шеремет, у результаті, опинився на свободі. Досвід є, і зараз усе залежить від солідарності з колективом газети «Пагоня», від того, скільки прийде людей на судовий процес. Якщо будуть присутні дві-три людини, якщо не буде пікетів і демонстрацій у Гродно, в Мінську, в інших містах, листів від громадян до органів державної влади, це підштовхне владу до ще більш жорсткого ставлення до ЗМІ. Періодично влада вибирає той чи інший об’єкт і відпрацьовує на ньому модель і своєї поведінки, і поведінки сил, що протистоять нинішньому режиму. Коли відносно тих чи інших людей порушують карну справу, наша партія традиційно проводить акцію «Хочемо знати правду», проведемо її й тепер.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: