Передвиборна кампанія, яка закінчується завтра, виявилася благодатним часом для того, щоб заробити. Для кого політичну вагу, а для кого — «живі» гроші. Гроші для всіх різні. Прохідне місце у списку, як сказав учора в одному з інтерв’ю депутат Віктор Суслов, може коштувати до одного мільйона доларів, бюджет передвиборної кампанії на «мажоритарці» — від $300 тисяч. А безробітні громадяни зуміли використати цей шанс найбільше. Так, наприклад, один із партійних агітаторів — Олександр, який працював учора на Хрещатику, заявив кореспонденту «Дня», що тоді як пошук роботи через Службу зайнятості — складний і довгий, робота на виборах є гарною надбавкою до стипендії (як агітатор від найбільш рейтингового блоку, юнак отримує 40 грн. на день). Водночас, після закінчення «сезонних робіт» з агітації, Олександр планує зайнятися пошуком постійної роботи, однак, як стверджує, навряд чи звернеться до Служби зайнятості: «Роботу підбирають там довго, та й зарплату пропонують маленьку. Інший агітатор — Олег, котрий популяризує «найекологічнішу» партію, отримує близько 30 грн. на день і також стверджує, що не має наміру звертатися до Служби, тому що робота потрібна йому якнайшвидше, а там доведеться довго чекати. Що ж, 30—40 гривень на день для столиці — з такою «пропозицією» державі конкурувати важко.
Про складності працевлаштування через систему служб зайнятості свідчить і статистика — минулого місяця на обліку перебувало 1,356 млн. незайнятих громадян, а кількість осіб, які отримали роботу за сприяння служби зайнятості у січні-лютому, становила тільки 110,6 тисячі чоловік. При цьому потрібно врахувати, що, крім зареєстрованого безробіття, у нас існує ще й безробіття приховане, рівень якого, згідно з підрахунками Міжнародної організації праці, втричі більший за офіційний. У той же час, як заявила недавно директор Держцентру зайнятості Наталя Іванова, державні служби зайнятості незабаром працюватимуть за єдиною технологією обслуговування населення. За її словами, у рамках реалізації Державної програми інформатизації передбачається створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС), повсюдне впровадження якої планується вже до 2004 року. ЄІАС передбачає створення уніфікованої оперативної бази даних про ринок праці та можливість електронного взаємообміну з органами державного управління, зацікавленими організаціями та соціальними партнерами. Створення системи дасть можливість формувати базу даних про вакансії в межах одного району чи міста — у режимі реального часу, та передавати всі дані на державний рівень. У результаті, буквально наступного дня у будь-якому центрі зайнятості України фахівці матимуть дані про вакансії у країні загалом. Таким чином, як передбачається, роботодавець, переглянувши всеукраїнську базу даних, зможе підібрати відповідного фахівця з будь-якого регіону. «ЄІАС також дозволить визначити для кожного бажаючого, грубо кажучи, його ціну. Тобто після введення даних про освіту, попередню роботу і т. д. система видасть на цей запит вичерпний перелік вакансій, що відповідатимуть професійному рівню, визначить розмір можливої зарплати і навіть рівень допомоги по безробіттю, на яку може розраховувати людина», — розповіла «Дню» заступник директора Держцентру Наталя Зінкевич.
Поки ж і співробітники служб зайнятості, і експерти стверджують: кращий спосіб вплинути на рівень безробіття — змінити шаблон поведінки громадян на ринку праці. А саме: перейти від наївного очікування та вимог роботи до її активного пошуку. Що і робить молодь у період виборів.
