Рахувати будуть тут: «свята святих» відомства Рябця — Інформаційний центр ЦВК. Близьким до реальності попереднім підсумком голосування також є проведення екзіт-полу (масштабного соціологічного дослідження, що проводиться у день виборів на виході з виборчих дільниць). Довгий час представники провiдних соціологічних служб не могли чітко відповісти на запитання, чи буде 31 березня проведено таке дослідження: на цих виборах з фінансуванням екзіт-полу виникли певні труднощі. Зараз ця проблема вирішилась «на 95%». Саме таким чином висловив «Дню» свою впевненість у проведенні опиту керівник секретаріату Всеукраїнського громадського моніторингового комітету Ігор Когут. Ця організація, зі слів її керівника, «ініціювала проведення екзіт-полу та провела складну роботу з пошуку необхідного фінансування». «Сьогодні основне фінансування соцдослідження вже затверджено», — сказав І. Когут. Враховуючи те, що для декількох соціологічних фірм в Україні репутація вже дорожча за лояльність, можна сподіватися, що реальну картину голосування ми побачимо десь через 2 години після закриття виборчих дільниць
Сотні тисяч гривень, спрямованих партіями та блоками на передвиборну агітацію, витрачені даремно. Адміністративний тиск на виборців і конкурентів найбільш «старанними» учасниками передвиборного процесу не досягає своєї мети. Дані найоб’єктивніших соціологічних досліджень цілком спростовуються практикою. Депутатські крісла «блоку влади» в парламенті займають хлопці, які називають себе опозиціонерами. Ідея створення правоцентристської більшості у Верховній Раді наступного скликання виявляється позбавленою будь-яких підстав. А більшість, як 1917-го, створюється силами меншості...
Абсурд? Дуже ймовірно. Але, згідно з представленими учора на прес-конференції партією «Демократичний союз» результатами проекту «Навчання обирати владу», не менш сумнівним є й проведення чесних виборів у ради всіх рівнів. І річ тут не в грошах, адмінресурсі, «донорах» і «урядових» партіях.
І хоча прагнення представників «Демсоюзу» «засвітитися» в ЗМІ, вказавши на «ймовірну» фальсифікацію виборів, зрозуміле, підстави для подібних тверджень досить цікаві. Виявляється, вільне цивілізоване волевиявлення громадян нашої країни неможливе технологічно. Метод доведення цієї теореми «Демсоюз» вибрав досить оригінальний — моделювання виборчого процесу на конкретно взятій дільниці.
Все, як стверджує перший заступник глави ради партії Ю. Левенець, відбувалося в умовах, наближених до бойових, у рамках закону про вибори: 8 реєстраційних столів, 2 кабінки для таємного голосування, 2 урни для бюлетенів, 1946 осіб (64,5% від загальної кількості потенційних виборців, 100 з яких — жителі сусідніх з Володимирським ринком столиці будинків, інші — симпатики й члени «Демсоюзу»), кожному з яких роздали по 5 бюлетенів, і... секундомір. «Як свідчить проведений хронометраж, при чіткій роботі виборчої дільниці середній показник перебування виборця на дільниці становить 8 хвилин 50 секунд (2 хв. 45 с. — ознайомлення з наочною агітацією, на десять секунд менше — отримання бюлетеня, 1 хв . 55 с. — їх заповнення, 25 с. — вкидання в урну тощо.)», — оголосив проведені «Демсоюзом» підрахунки Ю. Левенець. В ідеалі, на його думку, 8 операторів здатні обслужити за день голосування лище 2 224 людини (73,7% від загальної кількості виборців). Виходить, якщо вірити експерименту «Демсоюзу», практично третина потенційних виборців опиняється поза в иборчим процесом. Насправді, — каже Ю. Левенець, — справи ще гірші через «зниження працездатності операторів» і «виникнення черг біля столів з бюлетенями та кабінок для голосування». Черги на дільницях, за словами Ю. Левенця, «відлякують» молодих виборців, голосують же в основному пенсіонери, що істотно спотворює картину народних уподобань. Тобто існує суто технічна передумова для того, щоб парламент був лівішим і опозиційнішим, ніж саме суспільство.
Але й це ще не все. Член ради Київської міської організації «Демсоюзу» Олег Гавріс стверджує, що в разі стовідсоткової явки виборців на дільниці спеціальні урни «не витримали б навантаження бюлетенями». Вони (бюлетені) в них просто б не вмістилися. Що ж до підбиття підсумків голосування, то 8 операторів дільничної комісії, дотримуючись вимог закону про вибори, тобто зачитуючи кожний бюлетень вголос, будуть обробляти інформацію протягом 58 годин. Або ж «форсують» цей процес з «неминучою неточністю в підрахунках» і ще однією можливістю для «фальсифікації».
Проте, як і слід було чекати, думка представників різних партій розходиться з точкою зору на технічне оснащення виборів Центральної виборчої комісії. Як сказав «Дню» член ЦВК Микола Коваль, передбачається, що на кожній виборчій дільниці будуть дві маленькі й дві або чотири великі урни (залежно від кількості виборців), що цілком забезпечать нормальне проведення голосування. Що ж до «живої сили», мобілізованої на проведення виборів, то з нею на деяких виборчих дільницях, на думку М. Коваля, дійсно можуть виникнути проблеми. Однак іншого роду, ніж ті, які прогнозують демсоюзівці. Через те, що більшість партій не має своїх структур на районному рівні, за словами члена ЦВК, на деяких дільницях ледь вдалося зібрати необхідний мінімум членів дільничних комісій, що може викликати ускладнення.
Член ЦВК Микола Коваль також висловив переконання, що, з точки зору інформаційно-аналітичного забезпечення, жодна попередня виборча кампанія не була так оснащена, як ця. Мається на увазі, що на цих виборах працюватиме вдосконалена інформаційно-аналітична система «Вибори», яка дозволить у максимально стислі строки отримувати й передавати в Інтернет інформацію про перебіг голосування. На вчорашній прес-конференції в Центрвиборчкомі відбулася презентація цієї системи, під час якої журналістів ознайомили зі створенням і функціонуванням програми. Система «Вибори» складається з двох рівнів — верхнього й нижнього. Нижній становить комп’ютеризація всіх 225 окружних виборчих комісій, звідки інформація за допомогою електронної пошти передається на верхній рівень, тобто безпосередньо в управління інформатизації ЦВК, яке й оброблятиме отримані з місць результати, буде заносити інформацію в єдину базу, систематизувати її, а потім виводити на iнтернет-сторінку Центрвиборчкому. Завдяки цій системі ЦВК сподівається отримати попередні результати голосування до 8.00 1 квітня. За словами М. Коваля, після отримання 10—12% інформації з окружних комісій встановлюється «досить стійка тенденція підсумків голосування». Член ЦВК також повідомив, що 17 березня було проведено тестове навчання, під час якого на зв’язок вийшли 220 окружкомів з 225: це дозволяє стверджувати, що система працює надійно.
На думку розробників системи, вона достатньо захищена від несанкціонованого доступу. Разом із тим М. Коваль не виключає можливості «злому системи хакерами», оскільки «залазять навіть у базу даних Пентагону». Однак, за його словами, ІАС «Вибори» організована таким чином, що «в подібних випадках їй не можна буде завдати великої шкоди». Крім того, наголосив М. Коваль, остаточні результати виборів будуть визначатися лише на підставі «паперових носіїв» — оригіналів протоколів окружних виборчих комісій.
Директор фірми «Інформаційні комп’ютерні системи», яка забезпечує роботу системи «Вибори» в 225 окружкомах, Сергій Маглюй повідомив, що при розробці програмного забезпечення ІАС застосовувалися сучасні методи дешифрувування й контролю цілісності даних, що дозволять своєчасно виявити несанкціонований доступ. Відповідаючи на запитання, чи можна перервати надходження інформації під час голосування на 2—3 години, про що йдеться в нібито існуючій «доповідній записці одного з передвиборних штабів», оприлюдненій народним депутатом Олександром Єльяшкевичем, М. Коваль зазначив, що це можна зробити лише на рівні окремих окружкомів. С. Маглюй зауважив, що «якщо інформація буде введена в систему в окружних комісіях, то вона обов’язково надійде в ЦВК». Разом із тим, на його думку, вивести всю систему з ладу на певний час «технічно можливо, але це дуже дорогий процес».
Взагалі, тоді як представники окремих політичних партій ставлять під сумнів результати голосування вже тепер, вказуючи при цьому не тільки на можливі зловживання, а й на недостатнє технічне оснащення виборчого процесу, організатори виборів мають намір отримати достовірні результати в найкоротші терміни. І це дає додаткові підстави припускати, що підсумки голосування стануть об’єктом гарячих дискусій.