З різним успіхом практично протягом усієї історії свого 10 річного існування автономіябореться за повне володіння своїми податками. Раніше Верховна Рада і Рада міністрів виступали єдиним фронтом, але його Леонід Грач розколов тим, що спробував надати парламенту автономії право одноосібно розподіляти зібрані податки. Київ у різний час різною мірою йшов назустріч автономії: залишав їй акциз, податок на прибуток, податок з громадян, плату за землю, інші види податків і платежів. Але ось Крим добився того, що до Бюджетного кодексу було внесено положення, що відповідає статті 18 Конституції автономії про те, що в її розпорядженні залишаються всі зібрані податки. Кодекс з такою поправкою довго не підписували, намагалися усунути її з тексту, а коли все це не вдалося, — просто прийняли бюджет 2002 року на основі нормативних відрахувань, і він… не враховував кримських фінансових претензій. Уряд (як і Мінфін, і Держказна) поставилися до цього з професійним розумінням, Верховна Рада й особисто Леонід Грач — з обуренням з приводу того, що «Київ не визнає конституційних повноважень автономії». Куди йти «за правдою»? До Конституційного Суду, звичайно…
Однак, приїхавши до Сімферополя, робоча група Мінфіну України на чолі з Ігорем Юшком, м’яко кажучи, «не зрозуміла» кримських проблем. Ігор Юшко заявив, що: «У рамках бюджету немає жодного маневру, щоб зібрати ресурси для розв’язання всіх стратегічно важливих проблем держави. Це одна з найбільших проблем. Існують різні програми, але в їхнiх рамках ресурси дуже обмежені. Треба добудовувати базу податків». Таким чином, незважаючи на те, що на 2002 рік у Криму було затверджено другий за обсягом (після Києва) бюджет, йому залишено й акциз, і деякі інші види податків, тепер навіть цей порядок ставиться під сумнів, і всім доведеться порівнювати свої можливості з виділеними коштами, а не розчепірювати кишеню. В останньому, третьому читанні проект Податкового кодексу у зв’язку з новою бюджетною ситуацією може отримати трохи інший, ніж раніше, вигляд. І Криму від цього навряд чи щось «відломиться»…
Тим часом робота Ради міністрів складала враження професіоналізму. У день приїзду робочої групи Мінфіну Рада міністрів Криму схвалила проект бюджету на 2002 рік і ухвалила рішення передати його до Верховної Ради на затвердження. Як повідомив міністр фінансів Криму Володимир Узунов, за проектом прибутки кримського бюджету на 2002 рік становлять 1,333 мільйона гривень, що на 25,8 відсотка більше у порівнянні з минулим роком. При цьому обсяг республіканського бюджету зросте на 20,3 відсотка. 280 мільйонів гривень, або 52 відсотки прибутків планується отримати за рахунок акцизного збору з вітчизняних товарів, тобто і так більше половини бюджету буде отримано за рахунок продажу горілчаних та тютюнових виробів. Це на 19 відсотків більше, ніж у 2001 році. До республіканського бюджету планується зарахувати 25 відсотків загальної суми надходжень.
Голова уряду Валерій Горбатов сказав напередодні, що, аналізуючи практику перевищення реальних надходжень над запланованими, він дійшов висновку, що реально у Криму нинішнього року буде зібрано не менше двох мільярдів гривень податків. Але і при всьому цьому бюджет не може не бути дефіцитним. «Держбюджет має дефіцит у 3 млрд. грн., ми приймемо бюджет також з дефіцитом, іншого виходу немає», — сказав він. Валерій Горбатов вважає, що коефіцієнти, закладені в основу розрахунку кримського бюджету, мали загальнодержавний характер і не враховували специфіку автономії. До специфіки Криму Валерій Горбатов відніс «національний фактор» і наявність спеціалізованих національних шкіл. «Ми не можемо не враховувати ці й інші питання. А це означає, що ми вийдемо за рамки розрахункових показників», — відзначив він.
Верховна Рада автономії, якій, очевидно, важливіше за все те, що розробляється і затверджується бюджет під вибори, навряд чи братиме до уваги вказану головою уряду специфіку і потреби країни у загальнодержавних програмах, про що говорив Ігор Юшко. Депутати збираються закласти не тільки двократне підвищення пенсій, що було б своєрідною «цукеркою» виборцям похилого віку від кожного депутата, але й фінансування під різні популістські та іміджеві програми — заснування та видання нових газет і журналів, проведення фестивалів і масових агітаційних заходів, акцій іншого роду, які легко можна було б перетворити на великі скупчення людей і репортажі в газетах та по телебаченню — з портретами, доповідями і промовами вождів. Саме так задумано бюджет 2002 року фракцією «Комуністи і народовладдя», але саме таким його й не хочуть бачити інші депутати Верховної Ради, оскільки розуміють, що все це мало відповідає насущним потребам кримчан. Леонід Грач вбачає майбутній бюджет як серію фінансових подарунків кримчанам. Валерій Горбатов і Сергій Куніцин вбачають бюджет як засіб подальшого розвитку виробництва і соціальної сфери. Це й буде вододілом між ними при затвердженні бюджету. Але сили не рівні. Практика попередніх сесій показує, що група дужих молодців під час сесії оточує центральний комп’ютер машини для голосування і не підпускає до нього нікого з опозиційних депутатів. У цей час хоч як би голосували депутати в залі, насправді табло машини показує стільки «за», скільки не потрібно уряду. Один iз депутатів якось іронічно зазначив, що якщо навіть у залі залишиться один депутат, все одно машина покаже, що питання прийняте 55-ма голосами. Те, що це незаконно і прийняті таким чином рішення не мають сили, — відображено у безлiчі листів до прокуратури, але не це визначає порядок голосування…
Спостерігачі прогнозують, що у таких умовах майбутня лютнева сесія парламенту автономії по затвердженню бюджету буде «останнім і вирішальним боєм» комуністів за ресурс для виборів.
